ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого
Цуркана М.I.
Суддів:
Амєліна С.Є.
Гуріна М.I.
Кобилянського М.Г.
Ліпського Д.В.
при секретарі судового засідання Проценко О.О.,
за участю представника позивача Селюцької О.В., представника
відповідача Ткача В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стрім"
(Товариство) до Державної податкової інспекції у Дніпровському
районі м. Києва (ДПI) про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення
у с т а н о в и л а :
У квітні 2005 року Товариство звернулось в суд з позовом до
відповідача про визнання недійсним податкового повідомлення -
рішення № 0000062601/0 від 27.01.2005 року.
Зазначали, що за результатами планової документальної
перевірки дотримання Товариством вимог податкового та валютного
законодавства складено акт за № 02/26-4/22970638 від 25.01.05р.
про порушення порядку включення до валового доходу непогашеної
заборгованості, а на підставі акта прийнято податкове
повідомлення-рішення № 0000062601/0 від 27.01.2005 року про до
рахування 105 600 грн. податку на прибуток та застосовано
_________________________________________________________
Справа № К-79/06
Головуючий у першій інстанції Хрипун О.О..
Доповідач Цуркан М.I.
штрафні санкції на суму в 52 800 грн.
Посилаючись на те, що податкове рішення суперечить закону,
зокрема ст. ст. 4, 7 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, просили визнати його недійсним.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 14 червня 2005
року, залишеного без змін ухвалою Київського апеляційного
господарського суду від 01 листопада 2005 року, позовні вимоги
задоволено. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнано
недійсним. Постановлено відшкодувати позивачу 203 грн. судових
витрат.
У касаційній скарзі Державна податкова інспекція у
Дніпровському районі м. Києва, з посиланням на порушення судами
норм матеріального права, просить скасувати судові рішення, та
ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити.
У запереченнях на скаргу Товариство зазначило, що судові
рішення є законними і обгрунтованими.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників
сторін, перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши
матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення
скарг без задоволення з таких підстав.
Судами встановлено, що 26 грудня 1996 року між ТОВ "Стрім" та
Київським регіональним відділенням Державного інноваційного фонду
України був укладений інноваційний договір №026-96 за яким
Товариство отримало інноваційну позику в сумі 501 800 грн. з
кінцевим терміном повернення 26 грудня 2001 року.
У зв'язку з неповерненням позики в строк рішенням
Господарського суду м. Києва від 28 січня 2003 року з Товариства
на користь Української державної інноваційної компанії
(правонаступника Державного інноваційного фонду України), в особі
Київського регіонального відділення, стягнуто 501 880 грн.
основного боргу та 5 732 грн. - 3% річних.
З урахуванням часткового погашення, заборгованість у першому
кварталі 2003 року становила 351 880 грн., яку, за твердженням
відповідача, Товариство мало віднести до валового доходу. З цих
підстав податковим органом було прийняте повідомлення - рішення №
0000062601/0 від 27 січня 2005 року, яким був донарахований
податок на прибуток в сумі 105 600 грн. та встановлені штрафні
санкції в сумі 52 800 грн. за порушення податкового законодавства.
Визнавши податкове повідомлення-рішення недійсним, суд першої
інстанції, а апеляційний суд обгрунтовано погодившись з таким
висновком, правильно виходив з того, що спірне податкове рішення
не відповідає вимогам чинного законодавства щодо визначення
валового доходу підприємства та оподаткування його прибутку.
Так, згідно із п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, валовий доход це загальна
сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого
(нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній
або нематеріальній формах як на території України, її
континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні,
так і за їх межами.
За змістом п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону валовий доход
включає доходи з інших джерел, у тому числі, у вигляді сум
заборгованості, що підлягають включенню до валових доходів згідно
з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону.
Зазначеними пунктами врегульовано порядок відшкодування сум
безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву платника
податку та на наведені додаткові положення щодо визначення
валового доходу.
Ознаки безнадійної заборгованості визначені законодавцем у
п.1.25 ст. 1 Закону.
Оскільки заборгованість Товариства не підпадає під жодну з
ознак наведених у п.1.25 ст. 1 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, то вона не є безнадійною, а
тому не включається до валового доходу.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, а
розширене тлумачення поняття безнадійної заборгованості не може
бути підставою для скасування правильних рішень.
Відповідно до правил ч.1 ст.224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а
судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили
порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні
оскаржуваних рішень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 223, 230 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення, а рішення
Господарського суду м. Києва від 14 червня 2005 року та ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 01 листопада 2005
року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку
визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий М.I. Цуркан
Судді: С.Є. Амєлін
М.I. Гурін
М.Г. Кобилянський
Д.В.Ліпський