ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
іменем України
21 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого Смоковича М.I.,
суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В.,
Чумаченко Т.А.,
з участю секретаря судового засідання: Марушевського А.А.,
представника позивачки: ОСОБА_1,
представника відповідача: Чепелюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній
інстанції адміністративну справу
за позовом приватного підприємця ОСОБА_2 (далі - ПП ОСОБА_2)
до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції у
Волинській області (далі - Ковельська ОДПI у Волинській області)
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,
за касаційною скаргою ПП ОСОБА_2 на рішення Господарського
суду Волинської області від 9 червня 2005 року та ухвалу
Львівського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2005
року, -
в с т а н о в и л а :
19 квітня 2005 року ПП ОСОБА_2 звернулась в суд з позовною
заявою до Ковельської ОДПI у Волинській області про визнання
недійсним податкового повідомлення - рішення від 1 квітня 2005
року НОМЕР_1, яким визначено податкове зобов'язання по
прибутковому податку з доходів громадян в сумі 46729,50 грн. та
застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 93459,0 грн.
Вимоги обгрунтовувала тим, що висновок відповідача про те, що
вона як підприємець під час закупівлі ягід чорниці у громадян
повинна була утримувати і перераховувати до бюджету прибутковий
податок з доходів громадян, виходячи з розміру доходу (оплати за
ягоди чорниці) цих громадян, суперечить Декрету Кабінету Міністрів
України "Про податок на промисел" від 17 березня 1993 року № 24-93
( 24-93 ) (24-93)
із змінами та доповненнями. Вважає, що вона проводила
закупівлю ягід у громадян, які займаються промислом і повинні
нести відповідальність за несплату даного податку.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 9 червня
2005 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного
господарського суду від 24 жовтня 2005 року, у позові відмовлено.
У касаційній скарзі ПП ОСОБА_2, посилаючись на порушення
судами норм матеріального права, просила скасувати рішення судів
та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких
підстав.
Відмовляючи у позові суд першої інстанції виходив з того, що
позивачка безпідставно не утримувала прибутковий податок з доходів
громадян при закупівлі ягід чорниці у громадян.
Такий висновок суду відповідає обставинам у справі та
узгоджується з нормами матеріального права, що регулюють спірні
правовідносини.
Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, правової оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ПП
ОСОБА_2, здійснюючи підприємницьку діяльність, під час закупівлі
ягід чорниці у громадян не утримувала прибутковий податок з
громадян та не перерахувала його до бюджету в розмірі 46729,50
грн.
Крім того, встановлено, що громадяни, які продавали ягоди
чорниці позивачці, не мали патентів на зайняття таким промислом.
Згідно пункту 2 статті 19 Декрету Кабінету Міністрів України
від 26 грудня 1992 року №13-92 ( 13-92 ) (13-92)
"Про прибутковий
податок з громадян" із змінами та доповненнями (далі - Декрет)
підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти
підприємницької діяльності зобов'язані: а) своєчасно і в повному
обсязі нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету суми
податку з доходів громадян, що підлягають оподаткуванню у джерела
виплати; б) своєчасно подавати податковим органам відомості за
встановленою центральним податковим органом формою про нараховані
та виплачені громадянам суми доходів та суми утриманих з них
податків, що підлягають обліку і оподаткуванню.
Однак, позивачка у порушення вказаних приписів Декрету не
нараховувала, не утримувала та не перераховувала до бюджету
прибутковий податок з громадян.
Отже, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про
правомірність дій відповідача щодо визначення позивачці
податкового зобов'язання по прибутковому податку з доходів
громадян в сумі 46729,50 грн. є правильними.
Відповідно до підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у
разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів
(продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього
нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо
відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є
обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати,
такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від сум
зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).
З огляду на викладене, правильними є висновки судів першої та
апеляційної інстанцій про те, що відповідач правомірно застосував
до позивача штрафні санкції в розмірі 93459 грн.
Доводи позивачки, викладені у касаційній скарзі, не
спростовують вказаних висновків судів.
За таких обставин, суди першої і апеляційної інстанцій не
допустили порушень норм матеріального і процесуального права при
ухваленні судових рішень.
Керуючись ст.ст. 223, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ПП ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Волинської області від 9 червня
2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду
від 24 жовтня 2005 року по даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Головуючий ______________ М.I. Смокович
Судді: ______________ Т.Ф. Весельська
______________ С.А. Горбатюк
______________ О.В. Мироненко
______________ Т.А. Чумаченко