ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
суддів: Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
при секретарі -Кулеші А.О.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні
суду касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного
суду м. Луганська від 29 квітня 2005 року та ухвалу апеляційного
суду Луганської області від 30 червня 2005 року у справі за
позовом ОСОБА_1 до Луганського обласного військового комісаріату
про визнання відмови в перерахунку пенсії неправомірною і
зобов'язання провести перерахунок призначеної пенсії, -
в с т а н о в и л а:
В січні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в
якому просив визнати неправомірною відмову відповідача в
перерахунку пенсії і зобов'язати провести перерахунок раніше
призначеної йому в 2002 р. пенсії як офіцеру з урахуванням
надбавок: у розмірі 100% грошового забезпечення, встановленої
Указом Президента України від 23.02.2002 року, щомісячної премії у
розмірі 33,33% згідно наказу Міністра Оборони від 05 березня 2001
року.
Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 29
квітня 2005 року, яке ухвалою апеляційного суду Луганської області
від 30 червня 2005 року залишено без змін, в задоволенні позовних
вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із судовими рішеннями по справі ОСОБА_1,.
подав касаційну скаргу, в якій ставить питання про їх скасування і
направлення справи на новий судовий розгляд.
Вимоги скарги мотивує порушенням судами норм матеріального
права.
В судовому засіданні касаційної інстанції ОСОБА_1 підтримав
свою скаргу.
Розглянувши касаційну скаргу та дослідивши матеріали справи,
колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для
її задоволення.
Згідно вимог ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін,
якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили
порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні
судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
В ході судового розгляду безспірно встановлено, що позивач
проходив військову службу в званні майора, був звільнений у запас
за станом здоров'я та виключений із списків особового складу, всіх
видів забезпечення з 3 січня 2002 року. Після звільненні пенсія
призначена із його посадового окладу, окладу за військове звання
та надбавки за вислугу років у відповідності до вимог ст. 43
Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців
..." ( 2262-12 ) (2262-12)
від 09 квітня 1992 року.
Висновки суду про відсутність підстав для задоволення
позовних вимог грунтуються на вимогах нормативних актів України, у
тому числі і тих, на які посилався позивач, оскільки під час
проходження служби він вказаних надбавок не отримував, а
законодавець не передбачив можливість перерахунку пенсії таким
військовослужбовцям у зв'язку з введенням цих надбавок.
З такими висновками погоджується колегія суддів Вищого
адміністративного суду України.
При розгляді справи судами правильно застосовані норми
матеріального та процесуального права, вірно встановлені фактичні
обставини справи та дана їм правова оцінка.
Доводи касаційної справи висновків суду не спростовують,
оскільки грунтуються на невірному трактуванні позивачем наведених
норм матеріального права.
За таких обставин підстав для скасування рішень суду та
задоволення касаційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 221, 223,224, 230, 231 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення,
Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 29 квітня
2005 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 30
червня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді:
(підпис)
Фадєєва Н.М.
(підпис)
Бим М.Є.
(підпис)
Гордійчук М.П.
(підпис)
Леонтович К.Г.
(підпис)
Чалий С.Я.
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України К.Г.Леонтович