ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
вул. Московська, 8, м. Київ, 01010
справа № к-4-42205/06
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - судді Смоковича М.I.,
Суддів - Горбатюка С.А., Чумаченко Т.А., Весельської Т.Ф.,
Мироненка О.В. (суддя - доповідач)
розглянула у порядку письмового провадження без виклику
осіб, які беруть участь у справі
касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Черкаси
на рішення Місцевого суду Соснівського району м. Черкаси від
23 лютого 2004 року
та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 15 червня
2004 року
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у м. Черкаси
на бездіяльність посадових осіб Державної податкової
інспекції у м. Черкаси,
В С Т А Н О В И В :
Державна податкова інспекція у м. Черкаси подала касаційну
скаргу рішення Місцевого суду Соснівського району м. Черкаси від
23 лютого 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області
від 15 червня 2004 року про визнання незаконними дії Об'єднаної
державної податкової інспекції.
Рішенням Місцевого суду Соснівського району м. Черкаси від 23
лютого 2004 року було задоволено позовні вимоги позивача.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 15 червня
2004 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.
Черкаси було відхилено, рішення змінено в резолютивній частині "і
посвідчити цей напис підписом відповідної особи та скріпити
гербовою печаткою Державної податкової інспекції у м. Черкаси".
У касаційній скарзі відповідач просить рішення Місцевого суду
Соснівського району м. Черкаси від 23 лютого 2004 року та ухвалу
Апеляційного суду Черкаської області від 15 червня 2004 року
скасувати, посилаючись на те, що судами першої та апеляційної
інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а
саме, діючим законодавством не визначено, що саме податкова
інспекція уповноважена вчиняти такі записи в паспортах громадян,
що органи Державної податкової інспекції не надано права вносити
такі записи до паспортів громадян.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та
перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла
висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Постановляючи рішення про задоволення позову суди виходили з
того, що відповідно до ч.2 ст. 1 та ч.2 ст.5 Закону України "Про
державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших
платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
визначено, що особи, які через свої
релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття
ідентифікаційного номеру та офіційно повідомляють про це
відповідні державні органи, збереження раніше встановлені форми
обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У
паспортах зазначених вище осіб робиться відмітка про наявність у
них права здійснення будь - яких платежів без ідентифікаційного
номеру.
Оскільки, згідно Закону України "Про державну податкову
службу України" ( 509-12 ) (509-12)
та Закону України "Про державний
реєстр фізичних осіб - платників податків та інших платежів"
( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
передбачено, що саме районними (міськими)
податковими інспекціями ведеться облік та державна реєстрація
фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів
за місцем їх постійного проживання або за місцем отримання
доходів, а також до інформаційного фонду вносять загальні
відомості про фізичних осіб - платників податків та інших
обов'язкових платежів, котрі через свої релігійні переконання або
інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного
номера і офіційно повідомили про це відповідні податкові органи.
Тому, на податкові органи, що не суперечить Положенню про паспорт
громадянина України, покладено обв"язок робити відповідні відмітки
про це у паспортах громадян України.
При дослідженні матеріалів справи суди першої та апеляційної
інстанцій дійшли вірного висновку про те, що зазначений вище Закон
передбачає, що платник податків в рамках діючого законодавства
вправі виконати свій конституційний обов'язок сплати податків і
зборів без присвоєння ідентифікаційного номера, обравши
альтернативну форму обліку платників податку.
Отже, наведене свідчить про відсутність відмови податкового
органу вносити відповідний запис в паспорт позивачці з посиланням
на відсутність механізму внесення такого запису не може бути
підставою для невиконання вимог Закону податковими органами, про
що вірного висновку дійшли суди першої та апеляційної інстанцій.
З огляду на викладене, вимоги касаційної скарги задоволенню
не підлягають.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Судом першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно
перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у
рішенні та ухвалі.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій належним чином
мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам
закону.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає
залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 222, 223, 224, 231, ч.5 ст.254 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси
залишити без задоволення, рішення Місцевого суду Соснівського
району м. Черкаси від 23 лютого 2004 року та ухвалу Апеляційного
суду Черкаської області від 15 червня 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Смокович М.I.
Судді: Горбатюк С.А.
Чумаченко Т.А.
Весельська Т.Ф.
Мироненко О.В.