ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.I.
Заїки М.М.
Загороднього А.Ф.
при секретарі Проценко О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від
24.06.2005р. та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від
22.09.2005р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління
Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області та
відділу Державної автомобільної інспекції управління Міністерства
внутрішніх справ України в Чернігівській області про стягнення
заборгованості по заробітній платі та вихідної допомоги при
звільненні, -
встановила:
У квітні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до Новозаводського
районного суду м. Чернігова з позовом до управління Міністерства
внутрішніх справ України в Чернігівській області та відділу
Державної автомобільної інспекції управління Міністерства
внутрішніх справ України в Чернігівській області про стягнення
заборгованості по заробітній платі за період з квітня 1998р. по
листопад 1999р. в сумі 5 225, 95грн., вихідної допомоги при
звільненні в сумі 25 910, 98грн. та середнього заробітку за
затримку розрахунку при звільнені в сумі 1 890, 41грн.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від
23.06.2005р. провадження в частині стягнення середнього заробітку
за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 1 890, 41грн.
було закрито.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від
24.06.2005р. позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Стягнуто з
управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській
області на користь ОСОБА_1 невиплачену вихідну допомогу в розмірі
25 910, 78грн. В задоволенні іншої частини позову було відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від
22.09.2005р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а рішення
Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24.06.2005р.
залишено без змін.
ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить рішення
Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24.06.2005р. та
ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 22.09.2005р.
скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про
стягнення заборгованості по заробітній платі та справу направити в
цій частині на новий судовий розгляд.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення
судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції при розгляді справи в судовому
засіданні від 24.06.2005р., з посиланням на ст.ст. 3, 4 Закону
України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові
незаконними діями органів дізнання, досудового слідства,
прокуратури і суду" ( 266/94-ВР ) (266/94-ВР)
, було відмовлено з задоволенні
позовних вимог щодо відшкодування заборгованості по заробітній
платі позивачу, оскільки позов в цій частини було подано до
неналежного відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 232 Цивільного процесуального
кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
питання, пов'язані з рухом справи в
суді першої інстанції, різні клопотання та заяви осіб, які беруть
участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, про
зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без
розгляду у випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються
мотивованими ухвалами.
Згідно статті 203 Цивільного процесуального кодексу України
( 1618-15 ) (1618-15)
у формі рішення виносяться ті постанови суду першої
інстанції, якими справа вирішується по суті. Закон не передбачає
включення до резолютивної частини рішення висновків з питань, не
пов'язаних з вирішенням справи по суті. Висновки з таких питань
викладаються у формі ухвал (ст. 232 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
), які
виносяться у вигляді самостійного процесуального документа і
можуть постановлюватися одночасно з рішенням.
Суд першої інстанції позов в частини відшкодування
заборгованості по заробітній платі, завданої незаконними діями
органів дізнання, досудового слідства та прокуратури, ухвалою
повинен був залишити без розгляду та роз'яснити позивачу порядок
звернення до суду з цією вимогою, а не приймати рішення про
відмову в задоволенні позову в цій частині. Таким чином судом
першої інстанції було грубо порушено норми процесуального права,
що залишилось без уваги судом апеляційної інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судами
першої та апеляційної інстанції було порушено норми процесуального
права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть
бути усунуті судом касаційної інстанції, а тому касаційну скаргу
слід задовільнити, рішення судів першої та апеляційної інстанції
скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 212, 220, 222, 223, 227, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовільнити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від
24.06.2005р. та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від
22.09.2005р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління
Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області та
відділу Державної автомобільної інспекції управління Міністерства
внутрішніх справ України в Чернігівській області про стягнення
заборгованості по заробітній платі та вихідної допомоги при
звільненні - скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до Новозаводського
районного суду м. Чернігова.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I. Співак
Судді С.В. Білуга
О.I. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній
Згідно з оригіналом Суддя С.В. Білуга