ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Ліпського Д.В.
судді-доповідача Гуріна М.I.
суддів Амєліна С.Є.
Юрченка В.В.
Кобилянського М.Г.
секретар судового засідання Проценко О.О.
у відсутності сторін та їх представників,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного
суду Житомирської області від 21.12.2005 року по справі №
2-1947/05 за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного
військового комісаріату про перерахунок призначеної пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирського ОВК про
перерахунок раніше призначеної пенсії з врахуванням щомісячної
надбавки у розмірі 40% посадового окладу, відповідно до Указу
Президента України від 14.07.1999 року № 847 ( 847/99 ) (847/99)
, надбавки
за безперервну службу, передбаченої Указом Президента України від
05.05.2003 року № 389 ( 389/2003 ) (389/2003)
, щомісячної премії,
встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000
року № 829 ( 829-2000-п ) (829-2000-п)
та 100% надбавки, введеної Указом
Президента України від 23.02.2002 року № 173 ( 173/2002 ) (173/2002)
.
Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від
15.11.2005 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Житомирського
обласного військового комісаріату відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 21.12.2005
року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач
подав касаційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу
апеляційного суду Житомирської області від 21.12.2005 року та
вирішити питання по суті, мотивуючи тим, що судами не правильно
застосовані норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, позивач проходив військову службу і після
звільнення з неї в запас отримує пенсію за вислугу років.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди керувалися
Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,
осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ"
( 2262-12 ) (2262-12)
та постановою Кабінету Міністрів України від
17.07.1992 року № 393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
"Про порядок обчислення вислуги
років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам
офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
членам їх сімей", відповідно до норм яких при обчисленні пенсій
враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи
спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки
за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби,
розмір яких визначається (за вибором тих, хто звернувся за
пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед
зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарні місяці служби
підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією.
Судами зроблено правильний висновок про те, що якщо позивач
під час проходження служби не отримував надбавок, введених
зазначеними указами Президента України, а щомісячна премія у
розмірі 33,3 % законодавством не віднесена до додаткових видів
грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій
військовослужбовцям, то підстав для їх включення в грошове
забезпечення при обчисленні пенсії не має.
Обгрунтованість відмови у задоволенні позову підтверджується
і іншими зібраними по справі доказами, яким суди дали правильну
оцінку і вірно дійшли до висновку про те, що відповідачем
здійснено нарахування пенсії та проводиться її перерахунок
відповідно до вимог пенсійного законодавства.
Отже, при ухваленні рішення суд апеляційної інстанції дійшов
вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і
правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми
матеріального та процесуального права.
За таких обставин, коли суд апеляційної інстанції не допустив
порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні
судового рішення та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга
підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 224, 231, 254 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду
Житомирської області від 21.12.2005 року по справі № 2-1947/05
залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Житомирської
області від 21.12.2005 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
(підпис)
Д.В. Ліпський
Судді
(підпис)
С.Є. Амєлін
(підпис)
В.В. Юрченко
(підпис)
М.I. Гурін
(підпис)
М.Г. Кобилянський
З оригіналом згідно
Суддя М.I. Гурін