ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010 м. Київ, вул. Московська, 8
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2006
№ К-2768/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В..(головуючого),
Сергейчука О.А., Нечитайла О.М. Усенко Є.А., Шипуліної
Т.М.
при секретарі: Павлушко Р.С.
за участі представників:
від позивача: Мороза М.В., Козак I.З.
від відповідача: Кляшторного С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну ДПI у
Святошинському районі м. Києва на рішення Господарського суду м.
Києва від 18.07.2005 та ухвалу Київського апеляційного
господарського суду від 15.11.2005 по справі № 28/136
за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз
України"
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.
Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Дочірня компанія "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (далі -
"Укртрансгаз") звернулася із позовними вимовами про визнання
недійсним податкового повідомлення Державної податкової інспекції
у Святошинському районі м. Києва (далі - ДПI) від 09.03.2005 №
0001192360/0.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.07.2005,
залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського
суду від 15.11.2005 по справі № 28/136, позов задоволено.
ДПI звернулась із касаційною скаргою на вищезазначені рішення
та ухвалу, в якій, посилаючись на ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Закону
України від 01.06.2000 "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
зазначає, що судами першої та апеляційної
інстанцій порушено норми матеріального права, що призвело до
ухвалення незаконних судових рішень. Скаржник вважає, що
смарт-картки "Нафтогазкард" при здійсненні аналізованих операцій
не можуть використовуватись лише як акт прийому-передачі, так як
право власності на товар, в даному випадку газ, може настати лише
при передачі газу. Також з посиланням на вищезазначений Закон,
Скаржник наголошує на тому, що фінансові санкції можуть
застосовуватись до відокремлених підрозділів юридичних осіб. I
враховуючи все зазначене в скарзі, Відповідач просить судові
рішення скасувати, в позові відмовити.
Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому
зазначив, що Закон України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
передбачає застосування фінансових
санкцій до суб'єкту підприємницької діяльності, а не структурного
підрозділу юридичної особи. I звернув увагу на неправомірність
посилання в податковому повідомленні-рішенні на ст. 5 Закону
України від 21.12.2000 № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, оскільки до вказаних правовідносин не можна
застосовувати поняття податкових зобов'язань із застосуванням
вищезазначеного порядку. В судовому засіданні Позивач проти скарги
заперечив і просив судові рішення залишити в силі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, пояснення представників
сторін рішення судів першої та апеляційної інстанції, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Як встановлено судами - 21.02.2005 податковими інспекторами
Житомирської ОДПI була проведена перевірка щодо контролю за
здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та
безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, в
результаті якої був складений Акт від 21.02.2005 № 170-23-60
(зареєстрований в ДПI у Святошинському районі м. Києва за №
2657-0170-23-60). На підставі якого було прийняте податкове
повідомлення-рішення від 09.03.2005 № 0001192360/0 про
застосування фінансових санкцій до Регіонального виробничого
управління "Київавтогаз" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК
"Нафтогаз України" у розмірі 28 095,90 грн.
РВУ "Київавтогаз" є відокремленим структурним підрозділом
філії "Управління "Укравтогаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз
України" згідно наказу ДК "Укртрансгаз" від 15.04.2002 № 117.
Разом з тим суд касаційної інстанції не погоджується із
судами попередніх інстанцій, що РВУ "Київавтогаз" не будучи
суб'єктом підприємницької діяльності, не може відповідати за
порушення, визначене ДПI в даній ситуації, оскільки це протирічить
ч. 1 ст. 1 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, якою визначено, що
реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними
особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними
особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими
підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які
здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в
безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних
чеків, жетонів, тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг.
Задовольняючи позов, суди обох інстанцій посилались на те, що
господарські відносини між Позивачем та ЗАТ "Нафтогазкард"
здійснюється відповідно до умов Договору АИ № 1102-01/58 від
01.07.2002 та додаткових угод до нього. За цим Договором та
додатковою угодою від 25.04.2002 Позивач зобов'язався відпускати
природний газ на виконання договорів комісії, укладених з
клієнтами ЗАТ "Нафтогазкард". I по картках ЗАТ "Нафтогазкард"
Позивач здійснював продаж пального не одержувачам газу, а ЗАТ
"Нафтогазкард", тому Позивач не повинен застосовувати РРО та
видавати розрахункові документи під час відпуску пального
пред'явникам смарт-карток ЗАТ "Нафтогазкард".
Зазначений висновок судів суперечить п. п. 3, 24 ч. 1 ст. 2
Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, якими визначено, що розрахункова операція - це
приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток,
платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів
(послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар
(ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної
картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо
оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або,
у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення
розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Місце ж проведення розрахунків - це місце, де здійснюються
розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та
зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги)
готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо
оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток,
платіжних чеків, жетонів, тощо.
Крім зазначеного в результаті перевірки ДПI встановлено, що
реєстратори розрахункових операцій не забезпечують в єдиному
нерозривному технологічному циклі відпускання пального реєстрацію
об'єму (в літрах, куб. м.) відпущеного пального кожного
найменування за кожною безготівковою формою оплати, чим порушено
технічні вимоги до спеціалізованих ЕККА для автозаправочних
станцій. Тобто відпуск газу через пост-термінал відбувався без
застосування реєстраторів розрахункових операцій, що і стало
правомірною підставою прийняття податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції прийшов до
висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є
незаконними і таким, що винесено з порушенням норм матеріального
права. За таких умов касаційна скарга підлягає задоволенню,
оскаржувані рішення скасуванню. В позові необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Святошинському районі м. Києва задовольнити.
Рішення Господарського суду м. Києва від 18.07.2005 та ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2005 по
справі № 28/136 скасувати. В позові відмовити.
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню
не підлягає.
Головуючий О.В. Карась
Судді: О.А. Сергейчук
О.М. Нечитайло
Є.А. Усенко
Т.М. Шипуліна