Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів -  Смоковича М.I.

Горбатюка  С.А.

Весельської Т.Ф.

Чумаченко Т.А.

Мироненка  О.В. (суддя - доповідач)

провівши попередній розгляд адміністративної справи

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Апеляційного суду  Харківської області від 3 березня 2005 року

за позовом  ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

на рішення виконуючого обов'язки начальника Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова,

В С Т А Н О В И ЛА :

У вересні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на рішення виконуючого обов'язки начальника Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, та зазначив, що вказаним вище рішенням йому відмовлено у скасуванні додаткового податкового зобов'язання на суму 2 841 грн. 69 коп. згідно податкового повідомлення - рішення ДПI у Київському районі м. Харкова № НОМЕР_1 від 6 квітня 2004 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 3 грудня 2004 року було зупинено провадження по справі, щоб надати позивачу змогу звернутися до Верховного Суду України з проханням порушити перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції України1996 (254к/96-ВР) року Указу Президента України від 1994 року №519 (519/94) "Про збільшення неоподаткованого мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян".

Ухвалою Апеляційного суду  Харківської області від 3 березня 2005 року апеляційну скаргу відповідача було задоволено, ухвала суду першої інстанції скасована та передано справу на розгляд суду першої інстанції для вирішення питання по суті.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При розгляді справи, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що суд першої інстанції не мав законних підстав для зупинення розгляду справи з метою звернення до Конституційного Суду України через Верховний Суд України тому, що питання щодо конституційності цього нормативно - правового акту вже розглядався Конституційним Судом України, який відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) Указу Президента України "Про збільшення неоподаткованого мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян" (519/94) у зв'язку з непідвідомчістю Конституційному Суду України зазначеного вище питання на підставі п.3 ст.45 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) .

З огляду на викладене, постановлене по справі судове рішення відповідає обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону, а доводи касаційної скарги його  не спростовують.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220^1, 223, 224, Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Апеляційного суду  Харківської області від 3 березня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.