ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010 м. Київ, вул. Московська, 8
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2006
№ К-1257/06
№ К-12758/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В.(головуючого),
Сергейчука О.А., Нечитайла О.М., Усенко Є.А., Шипуліної
Т.М.
при секретарі: Павлушко Р.С.
за участі представників:
від позивача: Малишевої Д.Є.
від відповідача: Петрової М.П., Iонкіної О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
ТОВ "Прогрес" та Центральної МДПI на рішення Господарського суду
Дніпропетровської області від 27.09.2005 та ухвалу
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.12.2005
по справі № 23/198 (17/234)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес"
до Міжрайонної державної податкової інспекції у
Долгінцевському районі м. Кривий Ріг
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач (далі - ТОВ) звернувся із позовними вимовами про
визнання недійсними податкових повідомлень Міжрайонної державної
податкової інспекції у Долгінцевському районі м. Кривий Ріг
(далі - ДПI) від 13.10.2004 № 0005242340.
Рішенням Господарського Дніпропетровської області від
27.09.2005 залишеним без змін ухвалою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 15.12.200 по справі 23/198
(17/234) позов задоволено частково в частині визначення ТОВ
"Прогрес" суми податкового зобов'язання за платежем - пеня за
порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної
діяльності в розмірі 12 912,63 грн. В іншій частині позовних вимог
відмовлено.
ТОВ та ДПI звернулись із касаційними скаргами на
вищезазначені рішення та ухвалу.
ТОВ, враховуючи все зазначене в скарзі, просить судові
рішення скасувати, позов задовольнити в повному обсязі. В
обгрунтування своєї скарги ТОВ, посилаючись на абз. 38 ст. 1
Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, зазначає, що з моменту оплати за контрактом
останній день імпортної операції є дата 02.06.2004.
ДПI, враховуючи все зазначене в скарзі, просить судові
рішення скасувати, в позові відмовити. При цьому ДПI зазначає, що
судами неправильно застосовано ст. ст. 2, 4 Закону України "Про
порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
,
оскільки на момент перевірки були надані лише товаросупровідні
документи, а вантажно - митна декларація типу ЇМ -40 для перевірки
надана не була. Відповідно на момент закінчення 90-денного строку
відстрочення поставки ТОВ імпортний товар не був прийнятий,
оскільки акта приймання - передачі товару складено не було.
Також сторони надали заперечення на касаційну скаргу, в яких
проти скарг заперечили повністю.
Перевіривши доводи касаційної скарги, пояснення представників
сторін рішення судів першої та апеляційної інстанції, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
В силу ст. 2 Закону України від 22.09.1994 № 185 "Про порядок
здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
-
імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах
відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90
календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або
виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт,
послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії
Національного банку України. При застосуванні розрахунків щодо
імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву
термін, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту
здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
Як встановлено судами - між Позивачем (покупець) та ТОВ
"Ствер", (продавець), укладена імпортна угода № А/042 від
01.03.2004, на поставку цистерн для нафтопродуктів моделі 15-1566
в кількості 5 шт. згідно специфікації. Строк поставки цистерн - на
протязі 30 днів з моменту отриманні продавцем 100% передоплати
10500 дол. США. Також 01.03.2004 сторони договору підписали
додаткову угоду № 1 про перехід права власності до покупця після
підписання акту-прийому.
23.03.2004 цистерни були поставлені під митний контроль в
Чорноморській регіональній митниці (накладна малої швидкості №
008459), однак митне оформлення в повному обсязі цистерни не
пройшли, оскільки 14.05.2004 представниками Позивача були виявлені
наявні дефекти товару, про був складений дефектний акт. Після чого
Комісією зроблений висновок, що реалізація на території України
вагонів такої якості не можлива.
10.06.2004 сторони за угодою № А/042 від 01.03.2004 підписали
доповнення до угоди № 2, відповідно до умов якого Покупець
(позивач) відмовляється від придбання цистерн в кількості 5 штук
відповідно до специфікації № 1 до даної угоди, а Продавець
зобов'язується на протязі 90 днів повернути на валютний рахунок
покупця грошові кошти в сумі 10 500 дол. США, на що 09.09.2004
Продавець повернув грошові кошти в розмірі 10 500 дол. США на
рахунок Позивача.
Фактично продавцем поставка обумовленого угодою товару
здійснена не була, акт приймання-передачі товару складений не був,
з під митного контролю Позивач товар не отримав, тобто не пройшов
в повному обсязі митне оформлення, а тому суди першої та
апеляційної інстанцій обгрунтовано, з врахуванням вимог ст. ст.2,
4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
прийшли до висновку про наявність
прострочення із 02.06.04 поставки продукції, що імпортується.
Оскільки відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок
здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
порушення
резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону,
тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у
розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості
недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у
грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку
України на день виникнення заборгованості, тому оскільки
прострочення мало місце в період з 02.06.2004 до 10.06.2004,
застосування ДПI норм ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
до правовідносин,
які виникли у Позивача після 10.06.2004, неправомірно, підстави
для нарахування ТОВ пені в порядку ст. 4 вказаного Закону України
за період із 10.06.2004 по 25.08.2004 в сумі 12 912,63 грн.
відсутні. Тому суд касаційної інстанції погоджується із висновком
судів першої та апеляційної інстанцій, що оспорювані податкові
повідомлення не відповідають вимогам закону в частині стягнення
пені.
Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції прийшов до
висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є
законними і обгрунтованими у зв'язку з повним з'ясуванням
обставин, що мають значення для справи, які суди правомірно
визнали встановленими, відповідністю висновків, викладених в
рішенні суду, обставинам справи та правильним застосуванням норм
матеріального та процесуального права. За таких умов касаційна
скарга підлягає залишенню без задоволення, оскаржувані рішення
залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю
"Прогрес" та Міжрайонної державної податкової інспекції у
Долгінцевському районі м. Кривий Ріг залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
27.09.2005 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 15.12.2005 по справі № 23/198 (17/234)
залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню
не підлягає.
Головуючий О.В. Карась
Судді: О.А. Сергейчук
О.М. Нечитайло
Є.А. Усенко
Т.М. Шипуліна