ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010 м. Київ, вул. Московська, 8
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2006
№ К-1269/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Конюшка К.В.(головуючого),
Карася О.В., Сергейчука О.А., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.
при секретарі: Ткачук Н.В.
за участі представників:
від позивача: Табунської М.П., Окладнюк О.В.
від відповідача: Приятиленка Т.В., Голуба С.О., Чопівської
С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на
рішення Господарського суду м. Києва від 29.08.2005 та ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2005 по
справі № 46/435
за позовом Закритого акціонерного товариства "Київський
судноремонтний-суднобудівний завод"
до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.
Києва
про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
ЗАТ "Київський суднобудівний - судноремонтний завод"
звернувся з позовними вимогами про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень ДПI у Подільському районі м. Києва від
12.10.2004 № 0000922360/0, від 01.11.2004 № 0000922360/1, від
11.01.2005 № 0000922360/2.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.08.2005,
залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського
суду від 22.12.2005, позов задоволено.
Відповідач (далі - ДПI) звернувся із касаційною скаргою на
вказані судові рішення і просить їх скасувати. При цьому зазначає,
що судом порушено та неправильно застосовані норми матеріального
та процесуального права, а саме: п. 4 ст. 218 Цивільного Кодексу
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, п. 5 ст. 602 Цивільного Кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
та постанов Кабінету
Міністрів України від 21.11.1998 № 1839 ( 1839-98-п ) (1839-98-п)
та від
05.03.1994 № 152 ( 152-94-п ) (152-94-п)
, і звертає увагу серед іншого, що
суд неправомірно розцінив операції по контракту, як залік
зустрічних однорідних вимог, оскільки зобов'язання по забезпеченню
своєчасного надходження валютної виручки за експортні товари є
приписами публічного права, а не цивільного, тому вони не можуть
бути змінені угодою сторін шляхом зарахування зустрічних
однорідних вимог.
Позивач (ЗАТ) надав заперечення на касаційну скаргу, в якому,
викладаючи фактичні обставини справи, посилаючись на ст. 217
Цивільного Кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та підтверджуючи судовою
практикою Верховного Суду України, проти скарги заперечив і просив
судові рішення залишити в силі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, пояснення представників
сторін, рішення судів першої та апеляційної інстанції, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
В силу ст. 14 Закону України від 16.04.1991 № 959 ( 959-12 ) (959-12)
"Про зовнішньоекономічну діяльність" всі суб'єкти
зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати
форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих,
що не суперечать законам України та відповідають міжнародним
правилам.
А згідно ст. 6 цього Закону - суб'єкти, які є сторонами
зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до
укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших
законів України та/або закону місця укладання договору
(контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається
відповідно до цього та інших законів України з урахуванням
міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної
діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору
(контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї,
рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не
заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами
України.
За результатами позапланової документальної перевірки
дотримання вимог валютного законодавства по експортному контракту
від 17.04.1995 № 627 - ДПI у Подільському районі м. Києва
11.10.2004 складено Акт № 424/2360, на підставі якого 12.10.2004
прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000922360/0, яким ЗАТ
визначено пеню за порушення термінів у сфері ЗЕД у сумі 5 181
236,83 грн.
При цьому суди встановили:
відповідно до умов вищевказаного контракту та договорів
укладених ЗАТ з контрагентами, сторони передбачили регулювання
відносин по виконанню обов'язків за цими договорами законодавством
України або Російської Федерації, які не суперечать їм.
I зазначили, що в договорах (контрактах) сторони передбачили
порядок припинення зобов'язань (розрахунку за поставлені судна)
шляхом взаємозаліку між сторонами за участю Української
зовнішньоекономічної корпорації "Укрзарубіжнафтогаз" (договір №
114г-96; № 61-0-97); АО "Укргазпром" (договір 10 ГУ-97); АТ
"Укргазпром" (НАК Нафтогаз України" (договір 39-16; 39-99 та
додаткова угода від 04.02.1999) шляхом перерахування коштів в
національній валюті в доларовому еквіваленті по курсу НБУ на дату
перерахування, матеріальних поставок та взаємозаліків з правом
залучення уповноважених ними підприємств. А взаєморозрахунки між
сторонами контракту від 17.04.1995 № 627 за побудовані та передані
судна здійснювалися в рахунок погашення державного боргу України
перед РАТ "Газпром" (РФ) за поставлений останнім природний газ на
підставі міжурядових рішень та урядових телеграм.
При цьому суди першої та апеляційної інстанцій грунтовно
дослідили фактичні обставини справи по проведенню розрахунків за
вказаним контрактом та встановили відсутність порушення ЗАТ
строків зарахування резидентом виручки в іноземній валюті на свій
рахунок встановлену ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
за передачу
покупцеві першого судна.
Відповідно суд касаційної інстанції визнає правомірним
визначення судами тієї обставини, що застосовувати постанову
Кабінету Міністрів України від 21.11.1998 № 1839 ( 1839-98-п ) (1839-98-п)
до
правовідносин за зовнішньоекономічними контрактами є помилковим,
оскільки вказана постанова була прийнята після укладення сторонами
зовнішньоекономічного контракту від 17.04.1995 № 627 і не може
мати зворотної сили та поширюватися на вказаний контракт та
договори про сплату вартості будівництва суден - № 61-0-97 від
12.02.1997, № 10ГУ-97 від 10.12.1997, № 114г-96 від 15.05.1996.
При цьому, на противагу заперечень Скаржника, суди першої та
апеляційної інстанцій вірно прийшли до висновку, що відносини ЗАТ
з нерезидентами засновані на взаємній угоді між ними і у цих
відносинах допускається припинення зобов'язань шляхом зарахування
однорідних вимог.
Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції визнає рішення
судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обгрунтованими
у зв'язку з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для
справи, які правомірно визнані встановленими, відповідністю
висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи та
правильним застосуванням норм матеріального та процесуального
права. За таких умов касаційна скарга підлягає залишенню без
задоволення, оскаржувані рішення залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Подільському районі м. Києва залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 29.08.2005 та ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2005 по
справі № 46/435 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню
не підлягає.
Головуючий К.В. Конюшко
Судді: О.В. Карась
О.А. Сергейчук
Є.А. Усенко
Т.М. Шипуліна