ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                            14.06.2006

     Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
головуючого -     Співака     В.І.,     суддів:    Білуги    С.В.,
Загороднього А.Ф.,  Заїки М.М.,  Карася О.В.,        при секретарі
Парненко  В.С.,    розглянувши  у  порядку  письмового провадження
касаційну  скаргу  Приватного  підприємця  гр.   П.   на   рішення
господарського  суду Чернівецької області від 10.08.2005 та ухвалу
Львівського апеляційного  господарського  суду  від  29.11.2005  у
справі  за  позовом  виконавчої  дирекції  Чернівецького обласного
відділення  Фонду  соціального  страхування  з  тимчасової  втрати
працездатності  до  Приватного  підприємця  гр.  Ч.  

про   стягнення штрафних санкцій в сумі 880,43 грн., 

                        В С Т А Н О В И Л А:

     У червні 2005 року виконавча дирекція Чернівецького обласного
відділення  Фонду  соціального  страхування  з  тимчасової  втрати
працездатності звернулася до господарського Чернівецької області з
позовом  до  Приватного підприємця гр.  П.  про стягнення штрафних
санкцій в сумі 880,43 грн.

     Рішенням господарського   суду   Чернівецької   області   від
10.08.2005   позовні   вимоги  виконавчої  дирекції  Чернівецького
обласного відділення Фонду соціального  страхування  з  тимчасової
втрати  працездатності  було  задоволено.  Стягнуто  з  Приватного
підприємця гр.  П.  на користь виконавчої  дирекції  Чернівецького
обласного  відділення  Фонду  соціального страхування з тимчасової
втрати працездатності 4,33  грн.  страхових  внесків,  11,10  грн.
пені,   865,00 грн.   штрафу,   102,00 грн.     державного мита та
118,00 грн. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.

     Ухвалою Львівського   апеляційного  господарського  суду  від
29.11.2005 апеляційну скаргу Приватного  підприємця  гр.  П.  було
залишено   без   задоволення,   а   рішення   господарського  суду
Чернівецької області від 10.08.2005 - без змін.

     У касаційній  скарзі  Приватний  підприємець   гр.   П.,   не
погоджуючись  з  цими судовими рішеннями,  посилається на допущені
судами  порушення  норм  матеріального  та  процесуального  права,
просить скасувати рішення господарського суду Чернівецької області
від 10.08.2005 та ухвалу Львівського  апеляційного  господарського
суду від 29.11.2005, а справу направити на новий розгляд.

     Перевіривши наведені  доводи  в  касаційній  скарзі,  рішення
судів щодо правильності застосування судами першої та  апеляційної
інстанції  норм  матеріального  та  процесуального права,  колегія
суддів вважає,  що скарга  не  підлягає  задоволенню  з  наступних
підстав.

     Відповідно до   пункту   2  статті  22  Закону  України  "Про
загальнообов'язкове державне соціальне  страхування  у  зв'язку  з
тимчасовою   втратою   працездатності  та  витратами,  зумовленими
народженням та похованням" ( 2240-14 ) (2240-14)
         страхувальники  -  юридичні
та  фізичні  особи - набувають статусу платників страхових внесків
до фонду з дня їх реєстрації у виконавчих дирекціях.

     У відповідності   до   статті   30   Закону   України    "Про
загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування  у зв'язку з
тимчасовою  втратою  працездатності  та   витратами,   зумовленими
народженням  та похованням" ( 2240-14 ) (2240-14)
         у разі несвоєчасної сплати
страхових  внесків  страхувальником   або   неповної   їх   сплати
страхувальник  сплачує  суму  донарахованих  контролюючим  органом
внесків (недоїмки),  штраф та пеню.  За неповну  сплату  страхових
внесків  на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої
(заниженої) суми заробітної плати,  на  яку  відповідно  до  цього
Закону   нараховуються   страхові  внески,  а  у  разі  повторного
порушення - зазначеної суми.

     За результатами перевірки  правильності  нарахування,  сплати
витрат та обліку коштів Фонду соціального страхування з тимчасової
втрати працездатності було  складено  акт  N  90  від  02.02.2005.
Доказів  на  спростування  даного  акта  відповідачем  не  надано.
Зазначений  акт  на  момент  розгляду  справи  судами  першої   та
апеляційної  інстанції  не  був скасований в установленому законом
порядку, а тому суди правомірно посилаються на вказаний акт.

     Про місце і час розгляду справи відповідача було  повідомлено
належним чином, а тому твердження про те що його права порушено, є
безпідставним.

     Таким чином, судами правильно дана правова оцінка обставин по
справі,    правильно    застосовані    норми    матеріального   та
процесуального права при прийнятті рішень, а тому касаційну скаргу
слід залишити без задоволення,  а оскаржувані судові рішення - без
змін.

     Керуючись статтями 220,  222,  223,  224,  230,  231  Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  колегія суддів
У Х В А Л И Л А:

     Касаційну скаргу Приватного підприємця гр.  П.  залишити  без
задоволення,  а  рішення  господарського суду Чернівецької області
від 10.08.2005 та ухвалу Львівського  апеляційного  господарського
суду  від  29.11.2005  у  справі  за  позовом  виконавчої дирекції
Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з
тимчасової  втрати працездатності до Приватного підприємця гр.  П.
про стягнення штрафних санкцій в сумі 880,43 грн. - без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.