ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Харченка В.В.,
суддів: Берднік I.С.,
Васильченко Н.В.,
Кравченко О.О.,
Матолича С.В.,
при секретарі - Мельник I.М.,
сторони: не з'явились;
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного
суду міста Києва від 10 листопада 2003 року у справі за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до судді Верховного Суду
України ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в сумі 100 000 гривень.
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що
ОСОБА_2 у складі колегії суддів Верховного Суду України ухвалою
від 15 жовтня 2003 року відмовив в задоволенні його касаційної
скарги на судові рішення.
Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 10 листопада 2003
року ОСОБА_1 відмовлено в прийнятті позовної заяви.
Ухвала мотивована тим, що позивачем пред'явлений позов до
судді Верховного Суду України з приводу процесуальних дій, які
регулюються цивільно-процесуальним законодавством, а тому він не
підлягає розгляду в судах. Дії або бездіяльність суддів у
здійсненні ними правосуддя оскаржуються в порядку, визначеному
статтею 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
і законодавством
про судочинство.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що судове рішення
апеляційного суду прийнято з порушенням норм процесуального права,
а також з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для
справи.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Згідно зі статтею 126 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і
законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб
забороняється.
Стаття 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
передбачає, що
судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише
закону.
При винесенні оскаржуваної ухвали, апеляційний суд дійшов
вірного висновку відносно того, що питання про дії чи
бездіяльність судів при здійснення ними правосуддя, пов'язані з
підготовкою, розглядом справ або іншими процесуальними діями,
необхідно розглядати в порядку передбаченому виключно для
оскарження судових рішень.
У відповідності до статті 12 Закону України "Про судоустрій"
( 3018-14 ) (3018-14)
учасники судового процесу та інші особи у випадках і
порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на
апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду
апеляційної інстанції щодо відмови у прийняті заяви, з підстав
передбачених пунктом 1 частини 2 статті 136 Цивільного
процесуального кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
(1963 року, редакції
чинній на момент винесення ухвали).
За таких обставин, ухвала апеляційної інстанції прийнята з
дотриманням норм процесуального права, висновки, викладені в ній,
доводами касаційної скарги не спростовуються, підстави для її
скасування відсутні.
Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу апеляційного суду міста Києва від 10 листопада 2003
року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий Харченко В.В.
судді Берднік I.С.
Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Матолич С.В.
Копія згідно з оригіналом
Суддя Матолич С.В.