ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого - судді Ліпського Д.В.
суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.I., Кобилянського М.Г.,
Юрченко В.В.
при секретарі Проценко О.О.,
розглянувши справу за скаргою ОСОБА_1на неправомірні дії
Красноперекопської об"єднаної державної податкової інспекції в
Автономній Республіці Крим (далі - ОДПI) за касаційною скаргою
Красноперекопської об"єднаної державної податкової інспекції в
Автономній Рееспубліці Крим на рішення Армянського міського
місцевого суду Автономної Республіки Крим від 16 жовтня 2001 року
та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19
березня 2003 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2001 року ОСОБА_1 звернулась до Армянського міського
місцевого суду Автономної Республіки Крим із скаргою на
неправомірні дії, і просила визнати незаконними дії
Красноперекопської ОДПI по оподаткуванню ії прибутку.
В обгрунтування своїх вимог зазначала, що відповідно до
свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № НОМЕР_1,
виданого Міністерством юстиції України 17.03.1997 року та
посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної
діяльностіНОМЕР_2, виданого Головним управлінням юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, вона
займається нотаріальною діяльністю як фізична особа. Вважала, що
прибутковий податок має сплачувати відповідно до ст.ст. 3, 24
Закону України "Про нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
на підставі положень,
передбачених розділами 1 та 4 Декрету КМУ "Про прибутковий податок
з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
у розмірі 20% прибутку, як то передбачено
п.3 ст.7 Декрету. Вимогу відділення № 2 Красноперекопської ОДПI в
м. Армянську, яке визначило ії правовий статус, як суб"єкта сплати
прибуткового податку, виходячи із положень п.1 ст.7 Декрету та
наполягає на сплаті нею прибуткового податку в 2001 році в
максимальному розмірі 40% вважала незаконною та просила поновити
ії порушене право.
Рішенням Армянського міського місцевого суду Автономної
Республіки Крим від 16 жовтня 2001 року скаргу задоволено, а 19
березня 2003 року воно залишене без зміни ухвалою апеляційного
суду Автономної Республіки Крим.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями,
Красноперекопська ОДПI подала касаційну скаргу до Верховного Суду
України, який своїм листом від 16.09.2005 року передав ії до
Вищого адміністративного суду України для вирішення в порядку
касаційного провадження.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм
матеріального права, просить скасувати рішення Армянського
міського місцевого суду Автономної Республіки Крим від 16 жовтня
2001 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим
від 19 березня 2003 року.
На думку відповідача, помилковим є висновок суду першої
інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, про те,
оподаткування доходів приватних нотаріусів необхідно проводити
відповідно до п.3 ст.7 Декрету, а не за ставками прогресивної
шкали.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційної
скарги та матеріали справи в межах, визначених ст.220 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
до задоволення, а судові рішення скасуванню з ухваленням нового -
про відмову у задоволенні скарги з таких підстав.
Пунктом 3 ст.7 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з
громадян" ( 13-92 ) (13-92)
визначена ставка 20% із суми доходів,
отриманих громадянами не за місцем основної роботи і громадянами,
які не мають постійного місця проживання в Україні.
Суди безпідставно не приймали до уваги, що відповідно до
положень Закону України "Про нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
(ст.ст. 1, 3-5,
11, 12, 24-25, 29-32) приватним нотаріусом може бути лише
громадянин України, який має постійне місце проживання в Україні,
що робоче місце його визначається, в межах нотаріального округу,
де він здійснює свої повноваження є основною сферою його
діяльності, що ця діяльність є постійною і систематичною протягом
всього часу дії реєстраційного свідоцтва, що за вчинення
нотаріальних дій справляється плата, яка є основним доходом та що
з доходу приватного нотаріуса справляється прибутковий податок,
встановлений чинним законодавством України.
З огляду на зазначені положення Закону України "Про нотаріат"
( 3425-12 ) (3425-12)
та враховуючи положення ст.ст. 2, 14, п.1 ст.7 Декрету
Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"
( 13-92 ) (13-92)
, Указу Президента України "Про збільшення
неоподаткованого податком мінімуму та ставки прогресивного
оподаткування доходів громадян" ( 519/94 ) (519/94)
визначена 20% із суми
доходів, отриманих громадянами не за місцем основної роботи і
громадянами, які не мають постійного місця проживання в Україні.
Суди безпідставно не приймали до уваги, що відповідно до
положень Закону України "Про нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
(ст.ст. 1, 3-5,
11, 12, 24-25, 29-32) приватним нотаріусом може бути лише
громадянин України, який має постійне місце проживання в Україні,
що робоче місце його визначається в межах його нотаріального
округу, де він здійснює свої повноваження, що ці повноваження є
основною сферою його діяльності, що ця діяльність є постійною і
систематичною протягом всього часу дії реєстраційного свідоцтва,
що за вчинення нотаріальних дій справляється плата, яка є основним
доходом та що з доходу приватного нотаріуса справляється
прибутковий податок, встановлений чинним законодавством України.
З огляду на зазначені положення Закону України "Про нотаріат"
( 3425-12 ) (3425-12)
та враховуючи положення ст.ст. 2,14, п.1 ст.7 Декрету
КМ України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
, Указу
Президента України "Про збільшення неоподаткованого податком
мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян"
( 519/94 ) (519/94)
, вимога Красноперекопської ОДПI АР Крим про сплату
приватним нотаріусом прибуткового податку, виходячи із положень
вищезазначених норм матеріального права.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до
неправильного висновку про наявність підстав для задоволення
скарги, не вирішуючи питання щодо поновлення прав заявника.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню, а
судові рішення скасуванню з ухваленням нового - про відмову у
задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 223, 230, 232, ч.5 ст.254
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
Касаційну скаргу Красноперекопської об"єднаної державної
податкової інспекції в Автономній Республіці Крим задовольнити.
Рішення Армянського міського місцевого суду Автономної
Республіки Крим від 16 жовтня 2001 року та ухвалу апеляційного
суду Автономної Республіки Крим від 19 березня 2003 року -
скасувати, прийнявши нову постанову.
В задоволенні скарги ОСОБА_1на неправомірні дії
Красноперекопської об"єднаної державної податкової інспекції в
Автономній Рееспубліці Крим відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та
оскарженню не підлягає.
Головуючий: Ліпський Д.В.
Судді: Амєлін С.Є.
Гурін М.I.
Кобилянський М.Г.
Юрченко В.В.