ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     14 червня 2006 року  місто Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     головуючого  Ліпського Д.В.
     судді-доповідача   Гуріна М.I.
     суддів  Амєліна С.Є.
     Юрченка В.В.
     Кобилянський М.Г.
     секретар судового засідання  Проценко О.О.
     за участю представника позивача Мірошник  Т.Ю.,  представника
відповідача ОСОБА_1,
     розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Комінтернівському районі міста Харкова на  рішення  господарського
суду  Харківської  області  від  23.08.2005  року  та  на   ухвалу
Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2005  року
по  справі  №  А-41/259-05  за  позовом  суб'єкта  підприємницької
діяльності  -  фізичної  особи  ОСОБА_2  до  Державної  податкової
інспекції у Комінтернівському районі міста  Харкова  про  визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення, -
 
                      В С Т А Н О В И Л А :
     Суб'єкт підприємницької діяльності -  фізична  особа  ОСОБА_2
звернувся до суду з позовом  до  ДПI  у  Комінтернівському  районі
міста    Харкова    про     визнання     недійсним     податкового
повідомлення-рішення  НОМЕР_1  в  частині  визначення  податкового
зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1 271  гривня
93 копійки та застосування штрафної санкції у сумі 645 гривень.
     Рішенням  господарського   суду   Харківської   області   від
23.08.2005 року позов СПД-ФО ОСОБА_2 до  ДПI  у  Комінтернівському
районі міста Харкова задоволено.
     Ухвалою Харківського  апеляційного  господарського  суду  від
03.11.2005 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
     Не погоджуючись із  зазначеними  судовими  рішеннями,  ДПI  у
Комінтернівському районі міста Харкова подала касаційну скаргу,  в
якій просить скасувати  рішення  господарського  суду  Харківської
області від 23.08.2005 року та  ухвалу  Харківського  апеляційного
господарського суду від 03.11.2005 року і ухвалити  нове  рішення,
яким відмовити в задоволенні позовних  вимог,  мотивуючи  тим,  що
судами не правильно застосовані норми матеріального права.
     Заслухавши  суддю-доповідача,  розглянувши   та   обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши  матеріали  справи,  колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що  касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Судами встановлено, що ДПI у Комінтернівському  районі  міста
Харкова   проведено   планову   виїзну   документальну   перевірку
фінансово-господарської діяльності позивача  з  питань  дотримання
вимог податкового законодавства за період  з  01.07.2003  року  по
31.03.2004 року.
     За результатами перевірки складено акт  НОМЕР_2  на  підставі
якого  винесено  податкове  повідомлення-рішення   НОМЕР_1,   яким
визначено податкові зобов'язання по податку на додану  вартість  в
розмірі 1 289 гривень та штрафні санкції у  сумі  645  гривень  за
порушення норм Закону України "Про  податок  на  додану  вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        .
     Задоволення позовних вимог судами мотивовано Законами України
"Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів
малого  підприємництва"  ( 727/98 ) (727/98)
          ,  "Про  податок  на   додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         , "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         відповідно до норм яких,  платник  єдиного  податку,
який є платником податку на додану вартість, як  і  інші  платники
податку на додану вартість, має право на податковий кредит.
     Як вбачається з матеріалів справи позивач перебуває на обліку
як платник податку на додану вартість з  26.06.2001  року  та  має
свідоцтво платника податку на додану вартість  НОМЕР_3,  відомості
про скасування якого відсутні, але зобов'язання зі сплати  податку
на додану вартість у нього не виникло. ОСОБА_2 є платником єдиного
податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та  звітності,
що передбачає сплату податку у спосіб, відмінний від встановленого
Законом України "Про податок на  додану  вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,
тому він не має права на отримання бюджетного відшкодування.
     Ведення складу валових витрат виробництва та основних  фондів
чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, для фізичних
осіб - платників єдиного податку, законодавством  не  передбачено,
то  вони  не  мають  права  окремо   формувати   валові   витрати,
обліковувати основі фонди та нараховувати на них амортизацію. Коли
платник єдиного податку придбає основні  фонди,  роботи,  послуги,
вартість яких не відноситься до складу валових витрат  виробництва
і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з  таким
придбанням, до складу податкового кредиту не включаються.
     Суди необгрунтовано дійшли до висновку про те,  що  податкове
повідомлення-рішення в частині визначення  податкових  зобов'язань
по податку  на  додану  вартість  винесено  з  порушенням  чинного
законодавства України та не відповідає фактичним обставинам.
     Позивач, як  суб'єкт  підприємницької  діяльності  -  фізична
особа,  не  прийняв  рішення  бути  платником  податку  на  додану
вартість,  а  тому  відповідно  до  пункту  четвертого   постанови
Кабінету   Міністрів   України   від   16.03.2004   року   №   507
( 507-2004-п ) (507-2004-п)
          "Про  роз'яснення  Указу  Президента  України  від
03.07.1998 року № 727"  ( 507-2000-п ) (507-2000-п)
          дія  Закону  України  "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         на нього не поширюється.
     При таких обставинах, коли  державною  податковою  інспекцією
зроблено правильний висновок щодо порушення   позивачем  підпункту
7.4.4 пункту 7.4 ст. 7  Закону  України  "Про  податок  на  додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        , скарга відповідача підлягає задоволенню в
повному обсязі.
     Керуючись  ст.  ст.  220,  221,   229,   231,   254   Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів, -
 
                     П О С Т А Н О В И Л А :
     Касаційну   скаргу   Державної   податкової    інспекції    у
Комінтернівському районі міста Харкова на  рішення  господарського
суду  Харківської  області  від  23.08.2005  року  та  на   ухвалу
Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2005  року
по справі № А-41/259-05задовольнити.
     Рішення   господарського   суду   Харківської   області   від
23.08.2005 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського
суду від 03.11.2005 року - скасувати.
     По справі ухвалити нове рішення.
     Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі  ОСОБА_2
в  задоволенні  позову  до  Державної   податкової   інспекції   у
Комінтернівському районі  міста  Харкова  про  визнання  недійсним
податкового повідомлення-рішення відмовити.
     Постанова оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий
     (підпис)
     Д.В. Ліпський
 
     Судді
     (підпис)
     С.Є. Амєлін
 
     (підпис)
     В.В. Юрченко
 
     (підпис)
     М.I. Гурін
 
     (підпис)
     М.Г. Кобилянський
     З оригіналом згідно
     Суддя  М.I. Гурін