Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого:

Бутенка В.I.

Суддів:

Гончар Л.Я.

Лиски Т.О.

Сороки М.О.

Панченко О.I.

при секретарі :  Якименко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові на рішення господарського суду Чернігівської області від 14 грудня 2004 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2005 року по справі за позовом державної податкової інспекції у м. Чернігові до СПД ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,-

в с т а н о в и л а :

У грудні 2004 року ДПI у м. Чернігові звернулася до суду з позовом до СПД ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності.

Позивач посилався на те, що 28.01.1999 року Деснянською районною радою м. Чернігова здійснена державна реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1. Підприємець був взятий на податковий облік позивачем.

Крім того зазначав, що відповідач не звітував до ДШ у м. Чернігові з 1.03.1999 року, що згідно п.2 ст.46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (755-15) від 15.05.2003р.  № 755-ГУ (далі -Закон-755), який набрав чинності з 1.07,2004 року, є підставою для скасування державної реєстрації.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 14 грудня 2004 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2005 року, в задоволенні позову ДШ у  м. Чернігові відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ДПI  м. Чернігові, з посиланням на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, про задоволення позову.

Касаційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовими інстанціями було вірно встановлено, що  суб'єкт підприємницької діяльності  - фізична особа  ОСОБА_1. не звітував до ДПI у м. Чернігові з  1 березня  1999 року.

Відповідно до п.6 статті 59 Господарського кодексу України (436-15) , пункту 2 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (755-15) № 755-1У від 15 травня 2003 року, неподання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою  протягом року до  органу державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Суд першої інстанції вважав, а апеляційний суд погодився з тим, що  зазначені нормативні акти набули чинності у 2004 році,  а тому неподання звітності ОСОБА_1. з 1 березня 1999 року по січень 2004 року не може бути підставою для припинення  його підприємницької діяльності.

Такий висновок є хибним та таким, що грунтується на невірному застосуванні норм матеріального права.

Дійсно, згідно з п.1 прикінцевих положень Закону № 755 (755-15) , він  набрав чинності  з 1 липня 2004 року.

Відповідно до п.1 розділу 1Х Господарського кодексу України (436-15) , він набрав чинності з 1 січня 2004 року.

Згідно з п.5  1Х  розділу ГК України (436-15) положення Господарського кодексу України (436-15) щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, а також за порушення господарських зобов'язань  застосовуються у разі, якщо ці порушення були вчинені після набрання чинності зазначеними положеннями, крім випадків, коли за порушення господарських зобов'язань  була встановлена інша відповідальність договором, укладеним до зазначеного в пункті 1 цього розділу строку. Положення Господарського кодексу України (436-15) щодо відповідальності за порушення, зазначені в абзаці першому цього пункту, вчинені до набрання, вчинені до набрання чинності відповідними положеннями цього Кодексу стосовно відповідальності учасників господарських відносин, застосовуються у разі якщо вони пом'якшують  відповідальність за вказані порушення.

Однак такий вид відповідальності як припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця не є новим видом відповідальності  і не обтяжує відповідальність суб'єкта підприємницької діяльності.

До прийняття Закону №755 (755-15) діяло Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року № 740 (740-98-п) , яке передбачало в якості підстави для скасування державної реєстрації неподання податкової звітності платником податків.

Також до 1 січня 2004 року (дня набрання чинності ГК України (436-15) ) діяв Закон України "Про підприємництво" (698-12) , абзац 6 частини 18 ст.8 якого містив таку підставу для скасування  державної реєстрації як неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій.

За таких обставин, коли судові рішення постановлені з порушенням норм матеріального права, по справі не вимагається  збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи судом встановлені повно і правильно - оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення - про задоволення позову.

З урахуванням наведеного та керуючись  ст., ст.220, 221, 229, 230 КАС України (2747-15) , колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу  Державної податкової інспекції у м. Чернігові задовольнити.

Рішення господарського суду Чернігівської області від 14 грудня 2004 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2005 року скасувати.

Позов Державної податкової інспекції у м. Чернігові задовольнити.

Припинити підприємницьку діяльність  фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

Постанова набирає чинності з моменту проголошення  і оскарженню не підлягає.