ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Співака В.I.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.I.,
Загороднього А.Ф.,
Заїки М.М.,
при секретарі Парненко В.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
державної податкової інспекції (далі ДПI) у Фрунзенському районі
м. Харкова на рішення господарського суду Харківської області від
11.08.05р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду
від 05.12.05р. у справі № А-41/250-05 за позовом суб'єкта
підприємницької діяльності фізичної особи (далі СПД ФО) ОСОБА_1 до
ДПI у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання недійсними
податкові повідомлення-рішення НОМЕР_1 та НОМЕР_2 про застосування
фінансових санкцій на загальну суму 3180,00 грн., -
встановила:
У червні 2005 року СПД ФО ОСОБА_1 звернулась до
господарського суду Харківської області з позовом до ДПI у
Фрунзенському районі м. Харкова про визнання недійсними податкові
повідомлення-рішення НОМЕР_1 та НОМЕР_2 про застосування
фінансових санкцій на загальну суму 3180,00 грн. В подальшому СПД
ФО ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги та просила додатково визнати
недійсним податкові повідомлення-рішення ДПI у Фрунзенському
районі м. Харкова НОМЕР_3.
Рішенням господарського суду Харківської області від
11.08.05р., залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного
господарського суду від 05.12.05р. позов СПД ФО ОСОБА_1
задоволено, податкові повідомлення-рішення ДПI у Фрунзенському
районі м. Харкова НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3 про застосування
фінансових санкцій на загальну суму 3180,00 грн. визнані
недійсними.
У касаційній скарзі ДПI у Фрунзенському районі м. Харкова
просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанції
скасувати, а за справою постановити нове рішення, яким у
задоволенні позову СПД ФО ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на
порушення судами норм матеріального права.
Перевіривши наведені доводи касаційної скарги, заперечення на
неї, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо
правильності застосування ними норм матеріального
та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що
28.02.2005р. ДПI у Фрунзенському районі м. Харкова проведено
планову документальну перевірку СПД ФО ОСОБА_1 з питань дотримання
податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2003р. по
31.12.2004р. за результатами якої складено акт НОМЕР_4. Відповідно
до вищевказаного акту перевірки, позивачем порушено пункт 1 статті
3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, а саме СПД ФО ОСОБА_1 за період квітень-травень
2004р. отримала готівкові кошти від СПД ФО ОСОБА_2 в оплату
суборенди приміщення за договором, що підтверджено даними книги
обліку доходів та витрат по формі 10 у сумі 530,00грн. (сума
доходу від послуг оренди надана без урахування ПДВ) та даними
книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) у сумі 636,00грн., у
т.ч. ПДВ 106,00грн. Але ця сума не проведена у травні 2004р. через
реєстратор розрахункових операцій, що є порушенням, на погляд
перевіряючих, пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
На підставі акту перевірки, винесені податкові
повідомлення-рішення НОМЕР_1, НОМЕР_2, та НОМЕР_3 про застосування
до СПД ФО ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 3180,00грн., які
визначені як податкові зобов'язання за платежем.
Судами вірно зазначено, що згідно статті 1 Закону України
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними
особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними
особами, що здійснюють операції по розрахункам в готівковій і/або
безготівковій формі при продажі товарів (наданні послуг) в сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг. Відповідно до статті
2 Закону, розрахункова операція - це приймання від покупця
готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів і
т.п. за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових
коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі
застосування банківської платіжної картки - оформлення
відповідного розрахункового документу щодо оплати в безготівковій
формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення
товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів
щодо перерахування коштів у банк покупця. Аналіз наведеної норми
свідчить про те, що оплата за суборенду приміщення за договором
суборенди без номеру від 22.12.2003 р., укладеним між позивачем та
громадянином ОСОБА_2, не є розрахунковою операцією в розумінні
Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, і ДПI у Фрунзенському районі м. Харкова помилково
застосовані норми цього Закону при визначенні розрахунків за
договором суборенди.
Також судами вірно вказано, що згідно з преамбулою Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
він є
спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових
платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що
застосовуються до платників податків контролюючими органами, в
тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності,
та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Відповідно
до пунктів 1.9 та 1.10 статті 1 Закону податкове повідомлення і
податкові вимоги є письмовими повідомленнями та вимогами
контролюючих та податкових органів про обов'язок платників
податків сплатити суму податкового зобов'язання або погасити суму
податкового боргу.
Вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів)
визначено у статтях 14 та 15 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
. У цих статтях штраф за порушення норм
з регулювання розрахункових операцій, передбачений Законом України
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, не
передбачений як один із видів податків або зборів. Тому
обов'язок СПД ФО ОСОБА_1 зі сплати штрафних санкцій за
порушення норм з регулювання розрахункових операцій не може бути
віднесений до категорії податкового зобов'язання або податкового
боргу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а судові
рішення необхідно залишити без змін, так як вони є законними і
обгрунтованими та постановлені з дотриманням норм матеріального та
процесуального права.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу державної податкової інспекції у
Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення, а
рішення господарського суду Харківської області від 11.08.05р. та
ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
05.12.05р. у справі № А-41/250-05 за позовом суб'єкта
підприємницької діяльності фізичної особи (далі СПД ФО) ОСОБА_1 до
ДПI у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання недійсними
податкові повідомлення-рішення НОМЕР_1 та НОМЕР_2 про застосування
фінансових санкцій на загальну суму 3180,00 грн. - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис) В.I. Співак
Судді (підписи) С.В. Білуга
О.I. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній
Згідно з оригіналом суддя М.М. Заїка