ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
 08.06.2006                                     Справа N К-1247/06
 
 
     Вищий адміністративний  суд  України у складі колегії суддів:
Сергейчука О.А.  (головуючого),  Карася   О.В.,   Степашка   О.І.,
Усенко Є.А., Шипуліної Т.М. при секретарі Павлушко Р.С., за участі
представника  відповідача:  гр.  П.,  розглянувши   у   відкритому
судовому  засіданні  касаційну  Державної  податкової  інспекції у
Подільському районі  м.  Києва  на  рішення  господарського   суду
м. Києва   від   12.09.2005   та  ухвалу  Київського  апеляційного
господарського суду від 20.12.2005 по справі N 46/491  за  позовом
Гаражно-будівельного   кооперативу   "Виноградар"   до   Державної
податкової інспекції у Подільському районі м.  Києва про  визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:
 
     Гаражно-будівельний кооператив   "Виноградар"  (далі  -  ГБК)
звернувся із позовними вимовами про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень  Державної  податкової інспекції у Подільському
районі м.    Києва     (далі     -     ДПІ)     від     21.02.2005
N 80-267-23494217-1620/0 та N 81-267-23494217-1621/0.
 
     Рішенням господарського   суду   м.   Києва   від  12.09.2005
залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного  господарського
суду від 20.12.2005 по справі N 46/491, позов задоволено.
 
     ДПІ звернулась із касаційною скаргою на вищезазначені рішення
та ухвалу.  ДПІ стверджує про порушення Позивачем порядку  ведення
касових  операцій  в  національній  валюті  України,  як такі,  що
внесені та оприбутковані в касу ГБК на приватизацію землі під ГБК,
не  включені  у склад оподаткування єдиним податком.  І враховуючи
все  зазначене  в  скарзі,  Відповідач  просить   судові   рішення
скасувати, в позові відмовити.
 
     ГБК заперечення  на  касаційну  скаргу не надав.  Представник
Позивача в судове засіданні не з'явився,  про час і місце розгляду
скарги повідомлений належним чином.
 
     Перевіривши доводи касаційної скарги,  пояснення представника
відповідача рішення судів першої та апеляційної інстанції, колегія
суддів  вважає,  що  касаційна  скарга  не  підлягає задоволенню з
наступних підстав.
 
     В силу п.  3 Указу Президента України від 03.07.98  N  727/98
( 727/98   ) (727/98)
           "Про  спрощену  систему  оподаткування,  обліку  та
звітності  суб'єктів  малого  підприємництва"  сума  податку,   що
підлягає   сплаті   по   відповідній   ставці,   суб'єктом  малого
підприємництва - платником єдиного податку обраховується  саме  із
суми  отриманої  таким  суб'єктом  виручки.  Поняття  виручки  від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) Указом визначене, як
сума,  фактично  отримана  суб'єктом підприємницької діяльності на
розрахунковий рахунок або (та) в касу  за  здійснення  операцій  з
продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
 
     ДПІ проведено    перевірку   дотримання   вимог   податкового
законодавства  зобов'язань  ГБК  за   період   з   01.04.2003   по
01.04.2004,  про що складено Акт перевірки N 006 26-7/23494217 від
18.02.2005,   на   підставі   якого   було   винесено    податкові
повідомлення-рішення від  21.02.2005  N  80-267-23494217-1620/0 та
N 81-267-23494217-1621/0,  якими нараховані податкові зобов'язання
у розмірі:   основний  платіж  -  4800  грн.,  штрафні  санкції  -
242340 грн. всього на загальну суму - 247140 грн.
 
     ДПІ визначило ГБК порушення вимог п.  3.1 ст.  3 та  п.  4.3.
ст. 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті
в Україні,  затвердженого постановою Національного  банку  України
від  19.02.2001  N  72  ( z0237-01 ) (z0237-01)
        ,  щодо оприбуткування в касу
підприємства грошових коштів  в  сумі  48000  грн.,  які  не  були
включені   у   склад  об'єкту  оподаткування  єдиним  податком  за
відповідний  період,  що  призвело  до  порушення  ст.   1   Указу
Президента  України  "Про спрощену систему оподаткування обліку та
звітності суб'єктів малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
        .
 
     Як правомірно досліджено судами матеріали справи,  у касі ГБК
не  були оприбутковані кошти в сумі 48000 грн.,  які збирались для
приватизації землі у власність членів  кооперативу  та  оформлення
відповідних   державних  актів  на  підставі  протоколу  засідання
правління від 16.04.2003,  рішенням правління якого  вирішено  про
збір  коштів  на  приватизацію  землі  з розрахунку на 100 грн.  з
кожного члена кооперативу.
 
     Задовольняючи позов, суди обох інстанцій посилались на те, що
кошти  у  розмірі  48000  грн.  є власністю фізичних осіб - членів
кооперативу і призначені для фінансування  витрат,  пов'язаних  із
приватизацією   земельних  ділянок  під  індивідуальними  гаражами
членів  кооперативу,  при  цьому  ДПІ  застосувала  штраф  за   не
оприбуткування Позивачем коштів, керуючись нормою, що вже втратила
чинність.  Також   щодо   податкового   повідомлення-рішення   від
21.02.2005    N    81-267-23494217-1621/0    судами    встановлено
неправомірне застосування  ДПІ  до  зібраних  членами  ГБК  коштів
поняття   "виручка   від  реалізації  продукції  (товарів,  робіт,
послуг)".
 
     Також суд  касаційної  інстанції,  на  противагу   заперечень
Скаржника,  погоджується  із висновком судів першої та апеляційної
інстанцій,  що  приватизація  земельних  ділянок  не   може   бути
віднесена до побутових послуг ГБК його членам, що передбачена п. 3
Статуту останнього.
 
     Враховуючи зазначене,  суд касаційної  інстанції  прийшов  до
висновку,  що  рішення  судів  першої  та  апеляційної інстанцій є
законними  і  обґрунтованими  у  зв'язку  з   повним   з'ясуванням
обставин,  що  мають  значення  для  справи,  які  суди правомірно
визнали  встановленими,  відповідністю  висновків,  викладених   в
рішенні  суду,  обставинам справи та правильним застосуванням норм
матеріального та процесуального права.  За таких умов, оскаржувані
рішення  підлягають  залишенню без змін,  а касаційна скарга - без
задоволення.
 
     Керуючись ст.ст.  160,  220,  221,  223,  224,  230   Кодексу
адміністративного судочинства    України    ( 2747-15   ) (2747-15)
        ,   суд
У Х В А Л И В:
 
     Касаційну скаргу    Державної    податкової    інспекції    у
Подільському районі м. Києва залишити без задоволення.
 
     Рішення господарського суду м. Києва від 12.09.2005 та ухвалу
Київського  апеляційного  господарського   суду   від   20.12.2005
залишити без змін.
 
     Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню
не підлягає.