ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.I.
Загороднього А.Ф
Заїки М.М.
при секретарі Проценко О.О.
за участю представника позивача Гуцелюк Л.I.
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу
Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції на рішення
господарського суду Миколаївської області від 13.07.2005р. та
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
06.09.2005р. по справі за позовом Закритого акціонерного
товариства "ВОЗКО" до Вознесенської об'єднаної державної
податкової інспекції та відділення державного казначейства у
Вознесенському районі про стягнення бюджетної заборгованості з
податку на додану вартість ,-
встановила:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
13.07.2005р. було частково задоволено позов Закритого акціонерного
товариства "ВОЗКО" (далі - ЗАТ "ВОЗКО") до Вознесенської
об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Вознесенська
ОДПI) та відділення державного казначейства у Вознесенському
районі (далі - ВДК у Вознесенському районі) про стягнення
бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за грудень
2004р., та січень - лютий 2005р. в сумі 462 396грн. та процентів у
сумі 4 376грн. Стягнуто з Державного бюджету України через ВДК у
Вознесенському районі на користь ЗАТ "ВОЗКО" 4 376грн. процентів.
Провадження у справі щодо стягнення бюджетної заборгованості у
сумі 462 396грн. припинено. Стягнуто з Вознесенської ОДПI на
користь ЗАТ "ВОЗКО" судові витрати в сумі 3 206, 72грн. -
державне мито та 81, 07грн. витрат за інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
06.09.2005р. апеляційну скаргу Вознесенської ОДПI було залишено
без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської
області від 13.07.2005р. залишено без змін.
Вознесенська ОДПI подала касаційну скаргу, в якій просить
рішення господарського суду Миколаївської області від 13.07.2005р.
та постанову Одеського апеляційного господарського суду від
06.09.2005р. скасувати.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення
судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що
за результатами господарської діяльності позивачем, у
відповідності до вимог чинного законодавства, було подано
податкові декларації з податку на додану вартість за грудень
2004р., січень - лютий 2005р. та розрахунки експортного
відшкодування. Загальна сума заборгованості перед позивачем за
вищевказані періоди становила 462 396грн. Оскільки вказана
заборгованість своєчасно погашена не була позивач у своїх позовних
вимогах просив стягнути також проценти на суму цієї заборгованості
у відповідності з ч.5 п.п 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у розмірі 4 376грн.
Суди дійшли вірного висновку, що оскільки бюджетна
заборгованість перед позивачем була в повному обсязі визнана
відповідачем та проведені відповідні розрахунки по її поверненню,
провадження в цій частині необхідно припинити.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та
апеляційної інстанції щодо правомірності нарахування та стягнення
процентів у розмірі 4 376грн. за несвоєчасне надання експортного
відшкодування.
Відповідно до п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі коли за
результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом
7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає
відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України
протягом наступного місяця, після подачі декларації.
Згідно ч. 5 п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми, що не відшкодовані
платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку,
вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної
заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від
облікової ставки Національного банку України, встановленої на
момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день
погашення. Платник податку має право у будь-який момент після
виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом
про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності
посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно
сплачених податків.
Таким чином судами першої та апеляційної інстанції правова
оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід
залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.
Керуючись ст.ст. 212, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу Вознесенської об'єднаної державної
податкової інспекції залишити без задоволення, а рішення
господарського суду Миколаївської області від 13.07.2005р. та
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
06.09.2005р. по справі за позовом Закритого акціонерного
товариства "ВОЗКО" до Вознесенської об'єднаної державної
податкової інспекції та відділення державного казначейства у
Вознесенському районі про стягнення бюджетної заборгованості з
податку на додану вартість - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I.Співак
Судді С.В. Білуга
О.I. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
Згідно з оригіналом Суддя С.В. Білуга