Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів:  Бутенка В.I.,

судді-доповідача  Сороки М.О.,

Горбатюка С.А.,

Лиски Т.О.,

Панченка О.I.

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Лановецького відділення Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції (далі - МДПI),

встановила:

У січні 2004 року ОСОБА_1 звернулась із скаргою на неправомірну бездіяльність посадових осіб МДПI, посилаючись на те, що вона вернулась із заявою до суб'єкта оскарження, у якій зазначала, що згідно своїх релігійних переконань і на підставі ст. 1 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" (320/94-ВР) відмовляється від присвоєного їй проти волі ідентифікаційного номера та просила ліквідувати цей номер і залишити за нею раніше встановлену форму обліку платників податків та обов'язкових платежів, але в задоволенні її заяви було відмовлено. Вважаючи зазначені дії суб'єкта оскарження незаконними, такими, що порушують її конституційні права, просила задовольнити скаргу.

Рішенням Збаразького районного суду від 3 лютого 2004 року,  залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Тернопільської  області від 27 квітня 2004 року, скаргу задоволено.

У касаційній скарзі МДПI, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить судові рішення скасувати.

Згідно ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі КАС України (2747-15) ) підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 220 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України (2747-15) підстави для їх обов'язкового скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України (2747-15) , колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а рішення Збаразького районного суду від 3 лютого 2004 року і ухвалу апеляційного суду Тернопільської  області від 27 квітня 2004 року - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення  і оскарженню не підлягає.