ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
вул. Московська, 8, м. Київ, 01010
справа № к-9148/06
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - судді Панченка О.Н.,
Суддів - Горбатюка С.А., Чумаченко Т.А., Весельської Т.Ф.,
Мироненка О.В. (суддя - доповідач)
при секретарі - Марушевському А.А.,
розглянула у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в
Білгород - Дністровському районі Одеської області
на постанову Апеляційного суду Одеської області від 25
жовтня 2005 року
за позовом ОСОБА_1
до Управління пенсійного фонду України в Білгород -
Дністровському районі Одеської області
на дії посадових осіб,
В С Т А Н О В И В :
Управління пенсійного фонду України в Білгород -
Дністровському районі Одеської області подало касаційну скаргу на
постанову Апеляційного суду Одеської області від 25 жовтня 2005
року на дії посадових осіб.
Рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду
Одеської області від 10 лютого 2005 року в задоволенні позовних
вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 25 жовтня
2005 року апеляційну скаргу позивача було задоволено та визнано
неправомірною діяльність управління пенсійного фонду України в
Білгород - Дністровському районі Одеської області щодо відмови в
призначенні пенсії на пільгових умовах.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову
суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що зазначена
постанова винесена з порушенням норм матеріального права.
Заявник зазначає, що згідно п "б" ст. 13 Закону України "Про
пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
, право на пенсії на пільгових
умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і
показників, мають працівники, зайняті повний робочий день на
роботах із шкідливими і важкими умовами праці. В трудовій книжці
позивача відсутні відомості, які визначають право на пенсію на
пільгових умовах, тому що по записам в трудовій книжці не можливо
визначити чи працював позивач повний робочий день.
Вказує на те, що відповідно до п.20 Iнструкції "Про порядок
ведення трудових книжок працівників", у тих випадках, коли в
трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії
на пільгових умовах або за вислугу років, приймаються уточнені
довідки підприємств або організацій, яка уточнює особливий
характер робіт та умов.
У письмових запереченнях Позивач просить розглядати справу
за участю його представника, в задоволенні касаційної скарги
відмовити, постанову апеляційної інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та
перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла
висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Постановляючи рішення про задоволення позову суд виходив з
того, що згідно ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
від 05.11.1991 року визначено, що особам, які
працювали до введення цього Закону на роботах із шкідливими і
важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством,
пенсії за віком призначаються, якщо на день введення в дію цього
Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію
на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом,
призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених
раніше діючим законодавством.
Відповідно до п. 1 Порядку, підтвердження наявного трудового
стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або
відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Уряду від 12
вересня 1993 року - основним документом, що підтверджує стаж
роботи є трудова книжка.
При дослідженні матеріалів справи суд апеляційної інстанції
дійшов вірного висновку про те, що в трудовій книжці позивача
зазначено з якої дати він приступив до роботи, то відповідно до
ст. 100 зазначеного вище Закону на нього поширюється дія
нормативних актів, які були чинними до введення в дію
вищезазначеного Закону.
З огляду на викладене, вимоги касаційної скарги задоволенню
не підлягають.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Судом апеляційної інстанції повно та всебічно перевірено
надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у постанові.
Постанова суду апеляційної інстанції належним чином
мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає
залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 223, 224, 231, ч.5 ст.254 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в
Білгород - Дністровському районі Одеської області залишити без
задоволення, постанову Апеляційного суду Одеської області від 25
жовтня 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Панченко О.Н.
Судді: Горбатюк С.А.
Чумаченко Т.А.
Весельська Т.Ф.
Мироненко О.В.