КОПIЯ

Суддя Вищого адміністративного суду України Чумаченко Т.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу  Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до заступника директора та головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання неправомірними їх дій та зобов'язання вчинити дії, а також на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 02 березня 2006 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на  постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерств юстиції України  № 304/3 від 23.08.2005 року про закінчення виконавчого провадження, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України на ухвалу  Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до заступника директора та головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання неправомірними їх дій та зобов'язання вчинити дії, а також на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 02 березня 2006 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на  постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерств юстиції України  № 304/3 від 23.08.2005 року про закінчення виконавчого провадження.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.08.2006 року касаційну скаргу ОСОБА_1, яка за змістом не відповідає вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , залишено без руху та  надано строк для усунення недоліків, а саме: для уточнення вимог до касаційної інстанції, оскільки заявниця просить Вищий адміністративний суд України скасувати одночасно ухвали судів першої та апеляційної інстанції  по двом різним справам № 2-1883-1/05  та  № 2-2307-1/05.

На виконання вищезазначеної ухвали ОСОБА_1 надіслала на адресу суду  касаційну скаргу з доповненнями та поясненнями, але не усунула  зазначених в ухвалі недоліків.

Відповідно до вимог ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , якщо у встановлений строк не усунуто недоліків касаційної скарги, така касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , -

Повернути ОСОБА_1 касаційну скаргу на ухвалу  Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до заступника директора та головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання неправомірними їх дій та зобов'язання вчинити дії, а також на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 02 березня 2006 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на  постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерств юстиції України  № 304/3 від 23.08.2005 року про закінчення виконавчого провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.