ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого: Бутенка В.I.,
суддів: Сороки М.О.,
Гончар Л.Я.,
Лиски Т.О.,
Панченка О.I.,
при секретарі Липі В.О.
з участю представника Державної податкової інспекції у
Калінінському районі м. Донецька Печерової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу
за касаційною скаргою
Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька
на
постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17
жовтня 2005 року за позовом ТОВ "Агросервіс" до Державної
податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька (далі
ДПI у Калінінському районі м. Донецька) і відділення
Державного казначейства у Калінінському районі м. Донецька (далі
ВДК у Калінінському районі м. Донецька) про стягнення
бюджетної заборгованості з ПДВ,
встановила:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросервіс"
звернулося до господарського суду з позовом до ДПI у
Калінінському районі м. Донецька та ВДК у Калінінському
районі м. Донецька про стягнення з Державного бюджету України
суми бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 98 389, 00 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 14 липня
2005 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
17 жовтня 2005 року рішення господарського суду Донецької області
від 14 липня 2005 року скасовано. Позов ТОВ "Агросервіс" до ДПI у
Калінінському районі м. Донецька та ВДК у Калінінському
районі м. Донецька задоволено. Постановлено стягнути з коштів
Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на
додану вартість за листопад 2004 року, грудень 2004 року, січень
2005 року у сумі 98 389,00 грн. Постановлено також стягнути з ДПI
на користь ТОВ "Агросервіс" витрати по сплаті державного мита у
сумі 983грн. 89 коп., 491 грн. 95 коп. витрат по сплаті державного
мита за подачу апеляційної скарги, 118 грн. витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
У касаційній скарзі Державна податкова інспекція у
Калінінському районі м. Донецька, посилаючись на порушення судом
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права,
просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишивши
без зміни рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що позивач здійснював операції з продажу
товару за межами митної території України, згідно контрактам
№WB/10/11 від 10.11.04р, № WB /16/12 від 16.12.04р. № WBM/01/10
від 01.10.04р. з "Omega commodіtіes LTD".
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції
виходив з того, що позивачем не доведений факт надмірної сплати до
бюджету у відповідному періоді податку на додану вартість та не
доведено факту настання права на отримання відшкодування ПДВ у
цьому періоді.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з
того, що нормами Закону " Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не передбачений обов'язок покупця товару - платника
податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару
ПДВ безпосередньо до державного бюджету, тому доводи податкового
органу та господарського суду першої інстанції щодо обов'язку
платника податку-покупця товару доводити надмірну сплату ПДВ саме
до державного бюджету, є такими, що не відповідають встановленому
законом механізму справляння цього виду податку.
При вирішенні даного спору судом апеляційної інстанції не
взято до уваги те, що відповідно до п. 1.8 ст.1 Закону України
"Про податок на додану вартість"(далі-3акону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
№
168), бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає
поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною
сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Приймаючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції на
підставі норм п.п. 7.2.1, п.7.2, п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5, п 7.4,
п.п. 7.5.1, п.7.5 ст.7 Закону № 168 ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
зробив висновок
про те, що для включення сум податку на додану вартість до
податкового кредиту достатньо таких підстав, як: здійснення
операції з придбання товарів; наявність належним чином
оформленої податкової накладної, виданої платником податку на
додану вартість.
В той же час, наведена вище норма п.п. 7.4.1, п.7.4 ст.7
Закону № 168 ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
крім визначених судом обов'язкових
підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку
на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої
підстави, як сплата платником податку у звітному періоді
відповідних сум податку.
Відповідно до п.п. 7.7.5, п.7.7. Закону № 168 ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми податку на додану вартість зараховуються до Державного
бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу
для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з
цим Законом.
Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з
обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з
податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету
України.
Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми які
були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку,
його основної функції - формування доходів Державного бюджету
України (п.19 ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
),
а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно Закону №
168 ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
зобов'язана здійснювати утримання та внесення до
бюджету податку, що сплачується покупцем (п. 1.3 ст.1 Закону №
168).
Тобто, як видно з системного аналізу вищевказаних норм,
Законом №168 ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
встановлений прямий взаємозв'язок між
сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та
відшкодуванням такого податку. При цьому, зазначені етапи
нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення
відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану
вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок
коштів, що були сплачені у вигляді податку.
За змістом Закону № 168 ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, право на
відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку
на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по
сплаті податку на додану вартість в ціні товару.
Оскільки позивачем н е доведено факту надмірної сплати до
бюджету у відповідному періоді податку на додану вартість, то
відсутні підстави для задоволення його позову.
З врахуванням того, що суд апеляційної інстанції помилково
скасував рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до
закону, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Калінінському районі м. Донецька задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17
жовтня 2005 року скасувати, залишивши без зміни рішення
господарського суду Донецької області від 14 липня 2005 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді: