Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого  Співака В.I.

суддів  Білуги С.В.

Гаманка О.I.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.

при секретарі  Проценко О.О.

з участю ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2.

представників відповідачів Степасюк В.В., Горобчишина С.В.

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Хмельницької області від 24.01.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України та Хмельницької митниці про поновлення на роботі, -

встановила:

У вересні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду зі позовом Державної митної служби України та Хмельницької митниці про поновлення на роботі.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 29.11.2005 р. позов задоволено. ОСОБА_1 поновлено на посаді IНФОРМАЦIЯ_1. Стягнуто з Державної митної служби України на користь держави 8,50 грн. судових витрат. Постанова в частині поновлення на посаді підлягала негайному виконанню.

Постановою апеляційного суду Хмельницької області від 24.01.2006 р. вказане рішення суду скасовано, постановлено нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог.

На зазначене судове рішення апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга  ОСОБА_1, в якій ставиться питання про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, не вбачає порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що 22.03.2005 р. Державною митною службою України було видано наказ № НОМЕР_1 (із внесеними змінами згідно наказу Державної митної служби України № 212 (v0212342-05) від 25.03.2005 р.) "Про припинення діяльності та створення митних органів", яким було передбачено ліквідацію з 24.06.2005 р. Подільської регіональної митниці шляхом перетворення її на Хмельницьку митницю, яка визначена правонаступником Подільської регіональної митниці.

05.08.2005 р. наказом №НОМЕР_2 по Державній митній службі України звільнено  ОСОБА_1 з посади IНФОРМАЦIЯ_1 відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (322-08) у зв'язку з припиненням діяльності регіональної митниці.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (322-08) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий догорів до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Частиною 2 цієї статті передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до частини 1 статті 49-2  Кодексу законів про працю України (322-08) про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Суд апеляційної інстанції вірно вказує на те, що на виконання вказаних норм  ОСОБА_1 було письмово попереджено від розпис 19.04.2005 р. про наступне вивільнення. Йому була запропонована робота на інших посадах в Хмельницькій митниці, від яких позивач відмовився. Як наслідок його було звільнено з посади IНФОРМАЦIЯ_1, яка припинила свою діяльність.

Також відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) від 06.11.1992 р. № 9 при ліквідації підприємства (установи, організації) правила п. 1 ст. 40 КЗпП можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що ОСОБА_1. був звільнений в установленому законодавством порядку.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, при вирішенні цієї справи, не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно. Встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу підстав не має, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 212, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Хмельницької області від 24.01.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України та Хмельницької митниці про поновлення на роботі - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.