Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого    Співака В.I.,

суддів     Білуги С.В.,

Гаманка О.I.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

при секретарі Міненко I.В., за участю позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10.06.04р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16.02.06р. у справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України про стягнення заборгованості з наукової пенсії, -

встановила:

У листопаді 2003 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України про стягнення заборгованості з наукової пенсії з урахуванням її компенсації у сумі 100 гривень та стягнення моральної шкоди у розмірі 3000 гривень.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10.06.04р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 16.02.06р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, а за справою постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі та рішення судів щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) та постанови Кабінету Міністрів України "Про перелік посад наукових працівників державних установ, організацій та посад науково-педагогичних працівників державних вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на одержання пенсії та грошової допомоги при виході на пенсію відповідно до Закону України "Про наукову та науково-техніну діяльність" від 27.05.99р. № 923 (923-99-п) на час звернення ОСОБА_1, 24 лютого 2000 року, не було передбачено, що наукова робота у експериментальних, проектно конструкторських і технологічних установах дає право на призначення пенсії як науковому працівнику та повинна зараховуватись до наукового стажу роботи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.00р. до постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.99р. № 923 (923-99-п) внесено відповідні зміни, згідно яких роботу ОСОБА_1 у експериментальному проекто-конструкторському і технологічному бюро "Будпластик" на посаді головного конструктора та період навчання в аспірантурі з відривом від виробництва зараховано до наукового стажу та відповідно до статей 69, 84 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) за завою позивача від 06.11.00р. здійснено відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.11.00р.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10.06.04р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16.02.06р. необхідно залишити без змін, так як вони є законними і обгрунтованими та постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

ухвалила :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10.06.04р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16.02.06р. у справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України про стягнення заборгованості з наукової пенсії - без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.