ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
24.05.2006
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі: головуючого: Панченка О.Н. (доповідача), суддів:
Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Смоковича М.І.,
при секретарі судового засідання: Марушевському А.А., за участю
представника позивача - гр. С. за довіреністю від 12.12.2005
N 13136-1/14, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті
Києві касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті
Херсоні на рішення господарського суду Херсонської області від
30 серпня 2005 року та ухвалу Запорізького апеляційного
господарського суду від 16 листопада 2005 року у справі за позовом
відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія
"Гарант-Авто" в особі Херсонської обласної дирекції відкритого
акціонерного товариства "Українська страхова компанія
"Гарант-Авто" до Державної податкової інспекції у місті Херсоні
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И Л А:
В липні 2004 року відкрите акціонерне товариство "Українська
страхова компанія "Гарант-Авто" (далі - ВАТ "УСК "Гарант-Авто") в
особі Херсонської обласної дирекції відкритого акціонерного
товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (далі - ХОД
"Гарант-Авто", позивач) звернулося до господарського суду з
позовною заявою до Державної податкової інспекції у місті Херсоні
(далі - ДПІ, відповідач) про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення відповідача від 20 квітня 2004 року
N 000162301/2. В обґрунтування вимог позивач послався на те, що на
підставі акта документальної перевірки від 20 лютого 2004 року
відповідачем визначено податкове зобов'язання в розмірі 17475 грн.
00 коп., в тому числі - 11650 грн. 00 коп. основного платежу і
5825 грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій. Однак ХОД
"Гарант-Авто" вважає висновки податкового органу помилковими та
такими, що суперечать нормам чинного законодавства.
Рішенням господарського суду Херсонської області від
31 серпня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Запорізького
апеляційного господарського суду від 16 листопада 2005 року,
позовні вимоги ХОД "Гарант-Авто" задоволено у повному обсязі.
В касаційній скарзі відповідач ставить питання про скасування
рішень судів першої та апеляційної інстанцій та просить ухвалити
нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його вимог.
ДПІ зазначає, що накази ВАТ "УСК "Гарант-Авто", на підставі
яких обласна дирекція перераховує ВАТ страхові внески, є
внутрішніми документами, які регулюють правовідносини між
юридичною особою та її структурними підрозділами і не можуть
регулювати порядок оподаткування податком на прибуток
відокремлених підрозділів юридичної особи. Оскільки обласна
дирекція є платником податків, на яку розповсюджуються приписи
податкового законодавства, висновки судів йому суперечать.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали
справи та обговоривши доводи сторін, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено, ДПІ проведено перевірку ХОД "Гарант-Авто" за
період з 1 квітня 2002 року по 1 квітня 2003 року, про що складено
акт перевірки від 20 лютого 2004 року
N 861/23-6/23-404/21282646/ДСК.
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове
повідомлення-рішення від 23 лютого 2004 року N 0001162301/0, яке
за результатами адміністративного оскарження було скасоване в
частині нарахування основного зобов'язання по податку на прибуток
в сумі 50 грн. 00 коп., та збільшено суму штрафних санкцій на
476 грн. 00 коп. На підставі рішення Державної податкової
адміністрації в Херсонській області відповідачем прийнято
податкове повідомлення-рішення від 20 квітня 2004 року
N 0001162301/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по
податку на прибуток в сумі 11650 грн. 00 коп. (основне
зобов'язання), 5825 грн. 00 коп. штрафних санкцій.
Згідно ст. 2 Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
(далі - Закон), страхування - це вид цивільно-правових відносин
щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі
настання певних дій (страхових випадків), визначених договором
страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів,
що формуються шляхом сплати громадянам та юридичним особам
страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та
доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
(в редакції
Закону України від 18 листопада 1997 року N 639/97-ВР
( 639/97-ВР ) (639/97-ВР)
валові доходи від страхової діяльності (крім
страхування ризиків життя) страховиків-резидентів оподатковуються
за ставкою 3% від суми валового доходу, отриманої від страхової
діяльності, та не підлягають оподаткуванню податком, встановленим
статтею 10 цього Закону.
Ст. 9 Закону ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
передбачено, що страховий платіж
(страховий внесок, страхова премія) - це плата за страхування, яку
страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором
страхування.
Відповідно до Положення про порядок здійснення страхової
діяльності відокремленими підрозділами страховиків, затвердженого
наказом Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю N 13
( z0100-94 ) (z0100-94)
від 12 березня 1994 року, контроль за максимальним
обсягом страхових зобов'язань структурних підрозділів здійснюється
страховиком як юридичною особою. Даним Положенням передбачено
обов'язок страховика при створенні відокремленого підрозділу
визначати максимальний обсяг його страхових зобов'язань та повну
відповідальність страховика за діяльність відокремленого
підрозділу (пункти 1.4, 2.1, 4.1 Положення).
ХОД "Гарант-Авто" є відокремленим підрозділом ВАТ "УСК
"Гарант-Авто" і діє від імені та за дорученням компанії в межах
повноважень, наданих їй Положенням про зазначену дирекцію,
затвердженим загальними зборами ВАТ УСК "Гарант-Авто" (протокол
N 22 від 26.03.2002).
Як вбачається з матеріалів справи, 3371210 грн. 00 коп.,
стосовно яких в акті перевірки від 20 лютого 2004 року
N 861/23-6/23-404/21282646/ДСК контролюючим органом зроблено
висновок про заниження ХОД "Гарант-Авто" страхування валового
доходу, є сумою страхових внесків, перерахованих дирекцією в
порядку перерозподілу страхових внесків за централізованими
програмами страхування, встановленому наказами ВАТ "УСК
"Гарант-Авто" від 27 квітня 2001 року N 45 та від 7 березня
2002 року N 28.
Оскільки обласна дирекція не має достатньо сформованих
власних страхових фондів для виплати страхових відшкодувань по
можливим вимогам страхувальників, для неї встановлено обмеження
ліміту відповідальності по видах страхування, які здійснюються за
централізованими програмами страхування і за якими позивач, як
юридична особа-страховик, централізовано здійснює перестрахування
ризиків. З врахуванням цього компанією здійснюється перерозподіл
ризику в межах компанії, внаслідок чого частину ризику
(відповідальності) бере на себе центральний апарат, а частину -
відокремлені структурні підрозділи компанії.
Для забезпечення зобов'язань внаслідок перерозподілу
страхових ризиків обласною дирекцією до центрального апарату
компанії перераховувалась відповідна частина страхових платежів,
які включалися до валового доходу за результатами податкової
звітності компанії як платника податку.
Так, операція по перерахуванню ХОД "Гарант-Авто" 371210 грн.
00 коп. до відкритого акціонерного товариства "УСК "Гарант-Авто" -
це перерозподіл страхових ризиків, відповідно і страхових внесків
по централізованим програмам страхування ВАТ "УСК "Гарант-Авто".
Спірна сума оподаткована в місті Києві і податки з цієї суми
надійшли до бюджету, що підтверджується актом перевірки ВАТ "УСК
"Гарант-Авто" Державною податковою інспекцією у Печерському районі
міста Києва від 23 лютого 2004 року.
ВАТ "УСК "Гарант-Авто" та ХОД "Гарант-Авто" - самостійні
структурні підрозділи, які є окремими платниками податку
пропорційно тим зобов'язанням, які існують по договорам
страхування в межах своєї відповідальності, що відповідає
пункту 1.1 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетними та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21 грудня 2000 року.
Що стосується участі позивача у страхуванні за полісами
страхового акціонерного товариства "Белингосстрах" (далі -
САТ "Белингосстрах") "Синя картка", то її врегульовано договорами,
укладеними сторонами 1 вересня 1995 року, а саме, договором
квотного пропорційного перестрахування (том 1 а.с. 101-107),
генеральним договором про сумісну діяльність (том 1 а.с. 106-108),
договором про сумісну діяльність з продажу страхових полісів
САТ "Белингосстрах" на території України (том 1 а.с. 111-113).
Договір про сумісну діяльність з продажу страхових полісів
переукладено 12 червня 1998 року. Страхування за умови полісів
"Синя картка" реалізується відносно цивільної відповідальності
власників автотранспортних засобів в міжнародному сполученні. На
здійснення визначеного в іноземному полісі страхування "Синя
картка" позивачу видано ліцензію серії АА N 239059 від 25 березня
1997 року, строк дії якої визначено до 24 березня 2007 року.
Згідно договору з продажу страхових полісів
САТ "Белингосстрах" (як в редакції 1995 року, так і в редакції
1998 року), ВАТ "УСК "Гарант-Авто" приймає на себе 50% страхової
відповідальності, залишаючи 50% одержаних страхових платежів. На
зазначених умовах та відповідно до додатку N 4 до наказу N 45 від
27 квітня 2004 року ХОД "Гарант-Авто" реалізовувала "Сині картки".
Таким чином, позивачем правомірно віднесено одержані платежі до
валових доходів зі страхування та оподатковані за ставкою 3%.
Наказ Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю N 13
( z0100-94 ) (z0100-94)
від 12 березня 1994 року щодо порядку здійснення
страхової діяльності відокремленими підрозділами страховиків, на
який посилається скаржник, в період перевірки позивача та по
теперішній час діє, тому доведення лімітів відповідальності та
розподіл ризиків серед структурних підрозділів ВАТ "УСК
"Гарант-Авто" проводить відповідно до чинного законодавства.
За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку про
задоволення позовних вимог, який відповідає обставинам справи та
спростовує доводи касаційної скарги Державної податкової інспекції
у місті Херсоні.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті
Херсоні залишити без задоволення, рішення господарського суду
Херсонської області від 30 серпня 2005 року та ухвалу Запорізького
апеляційного господарського суду від 16 листопада 2005 року - без
змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та
оскарженню не підлягає.