ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
26.04.2006
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі: головуючого-судді Гончар Л.Я., суддів: Гордійчук М.П.,
Весельської Т.Ф., Леонтович К.Г., Панченка О.І., при секретарі:
Кулеші А.О., за участю представників сторін гр. Б. та гр. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного
провадження адміністративну справу за касаційною скаргою
товариства з обмеженою відповідальністю "Феміда-Інтер" (далі - ТОВ
"Феміда-Інтер") на рішення господарського суду Волинської області
від 9 червня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного
господарського суду від 24 листопада 2005 року у справі за позовом
ВАТ "Західенерго" до Шацької районної державної адміністрації
Волинської області
про визнання частково недійсним розпорядження N 96 від 12.06.2002
року,
В С Т А Н О В И Л А:
В січні 2005 року до суду з вищезазначеним позовом звернулось
ВАТ "Західенерго", в якому просило визнати недійсним п. 2
розпорядження Шацької районної державної адміністрації N 96 від
12.06.2002 "Про вилучення з постійного користування та передачу в
оренду земельної ділянки".
Рішенням господарського суду Волинської області від
09.06.2005 позов ВАТ "Західенерго" задоволено та визнано недійсним
п. 2 розпорядження Шацької районної державної адміністрації N 96
від 12.06.2002 "Про вилучення з постійного користування та
передачу в оренду земельної ділянки", відшкодовано судові витрати.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від
24.11.2005 апеляційну скаргу Шацької райдержадміністрації залишено
без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області
- без змін.
В касаційній скарзі ТОВ "Феміда-Інтер" ставить питання про
скасування зазначених рішень і повернення справи на новий розгляд,
оскільки рішення господарського суду Волинської області та ухвала
Львівського апеляційного господарського суду прийняті з порушенням
норм матеріального та процесуального права, дано неправильну
правову оцінку обставинам справи.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове
засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання
судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, а також правову оцінку обставин у справі,
колегія приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 12.06.2002 Шацькою
районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження N 96
"Про вилучення з постійного користування та передачу в оренду
земельної ділянки". Згідно з пунктом 1 цього розпорядження було
вилучено з постійного користування ВАТ "Волиньобленерго" земельну
ділянку площею 0,67 га у зв'язку з втратою права власності на
будівлю, яка розташована в зоні відпочинку урочища "Гряда" на
території Шацької селищної ради.
Пунктом 2 розпорядження було вирішено передати в оренду на 49
років ТОВ "Феміда-Інтер" земельну ділянку розміром 0,67 га в зоні
відпочинку "Гряда" на території Шацької селищної ради, на якій
розташована база відпочинку, придбана ТОВ "Феміда-Інтер" згідно
договору купівлі-продажу майна від 27.05.2002.
На підставі цього розпорядження 04.07.2002 було укладено
договір оренди земельної ділянки, згідно з яким Шацька районна
державна адміністрація надала ТОВ "Феміда-Інтер" в оренду земельну
ділянку площею 6700 кв. м.
Вказана спірна земельна ділянка у розмірі відповідно до
державного акта на право постійного користування землею належала
ДАЕК "Волиньобленерго" разом з цілісним майновим комплексом, що
був придбаний згідно договору купівлі-продажу від 27.05.2002 ТОВ
"Феміда-Інтер" у РВ ФДМ України на аукціоні. Право власності на
зазначений об'єкт належить ТОВ "Феміда-Інтер".
Разом з тим, господарським судом Волинської області та
Львівським апеляційним господарським судом встановлено факт
знаходження на спірній земельній ділянці нерухомого майна, що
належить позивачу, а саме, корпуси N 1 та N 2 бази відпочинку на
озері Світязь, побудовані за кошти колективу енергоремонтного
підприємства ВЕО "Львівенерго" (правонаступником якого є ВАТ
"Західенерго"), увійшли до статутного фонду ВАТ "Західенерго" під
час корпоратизації, затвердженого Міністерством палива та
енергетики України від 27.12.2002.
Згідно п. 15 Переліку правоустановлюючих документів, на
підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти
нерухомого майна (Додаток 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення
про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно,
затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 7/5
( z0157-02 ) (z0157-02)
від 07.02.2002, з наступними змінами і доповненнями)
називається серед інших правоустановлюючих документів також
рішення засновника про створення державної (національної)
акціонерної компанії, державної (національної) холдингової
компанії, відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі
приватизації (корпоратизації), та акт приймання-передавання
нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий
засновником чи державним органом приватизації.
З матеріалів справи вбачається, що право власності на вказані
будівлі зареєстровано та включено до Реєстру прав власності на
нерухоме майно.
27.05.2002 ТОВ "Феміда-Інтер" викупила цілісний майновий
комплекс бази відпочинку, який складався з одного будинку на 16
ліжко-місць, що перебував на балансі ДАЕК "Волиньобленерго", що
підтверджується листом регіонального відділення ФДМ у Волинській
області за N 016-1068 від 12.07.2002.
Факт знаходження на спірній земельній ділянці баз відпочинку
двох підприємств підтверджується також технічною документацією на
земельну ділянку бази відпочинку, на якій розташовані три
капітальні будівлі, тоді як ТОВ "Феміда-Інтер" придбала лише один
будинок. Тому доводи касатора про те, що ВАТ "Західенерго" не
володіє правом на спірну земельну ділянку, не відповідають
дійсності.
Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, ВАТ
"Західенерго" користується вказаною земельною ділянкою в силу ст.
30 Земельного кодексу України ( 561-12 ) (561-12)
(в редакції від 18.12.90
з наступними змінами і доповненнями), що був чинний на момент
корпоратизації ВАТ "Західенерго", у зв'язку з переходом до нього
права власності на нерухоме майно, зокрема на будівлі вказаної
бази відпочинку.
Відповідно до п. 7 Перехідних положень Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
(в редакції від 25.10.2001), громадяни та
юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування,
в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що
були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на
ці ділянки.
Пунктом 6 Постанови Верховної Ради України N 563-XII
( 563-12 ) (563-12)
від 18.12.90 "Про земельну реформу" встановлено, що
громадяни, підприємства, установи й організації, які мають у
користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію
Земельного кодексу Української РСР ( 561-12 ) (561-12)
, повинні до 1
січня 2008 року оформити право власності або право користування
земельною ділянкою.
Постановою Верховного Суду України від 08.06.2004 роз'яснено,
що "...при розгляді спорів про надання права користування
земельною ділянкою суди повинні враховувати, що право на майно,
яке є часткою статутного фонду товариства, не потребує доказу.
Окрім того, ця обставина є підставою для оформлення товариством
права користування цією земельною ділянкою".
Таким чином, шляхом передачі корпусів N 1 та N 2 бази
відпочинку "Енергетик" до статутного фонду ВАТ "Західенерго"
набуло права власності на ці будівлі.
Відповідно до ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
(прийнятого 25.10.2001 і який набрав чинності з
01.01.2002), при переході права власності на будівлі і споруди до
кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно
часткам осіб у вартості будівель і споруд, якщо інше не
передбачено у договорі відчуження.
Як передбачено ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або
споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій
вони розміщені, без зміни її цільового призначення у розмірах,
встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або
споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача
переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка
зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину
земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про оренду землі"
( 161-14 ) (161-14)
, в разі надходження двох або більше заяв на оренду
однієї і тієї ж земельної ділянки, відповідні органи виконавчої
влади чи органи місцевого самоврядування проводять аукціон або
конкурс набуття права оренди земельної ділянки.
Факт звернення ВАТ "Західенерго" до Шацької селищної ради з
проханням надати підприємству земельну ділянку, на якій побудована
база "Енергетик", з видачею державного акта судами встановлений.
Доказами є листи N 003-221 від 17.04.2002 (а. с. 24 т. 2),
N 72-224 від 25.02.2004 (а. с. 29 т. 2), N 72-523 від 06.05.2004
(а. с. 39 т. 2).
Відповідно до ст. ст. 152, 155 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
(від 25.10.2001), держава забезпечує громадянам та
юридичним особам рівні умови захисту права власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати
усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці
порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною
ділянкою і відшкодуванням завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки
здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів
виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого
самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння,
користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою,
такий акт визнається недійсним.
Оскільки на земельній ділянці, переданій згідно розпорядження
N 96 від 12.06.2002 (п. 2) в оренду ТОВ "Феміда-Інтер",
розташовані будівлі, що належать на праві власності позивачу, то
приймаючи вказане розпорядження відповідачем порушено вимоги ч. 4
ст. 120 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
(від 25.10.2001),
ч. 1 ст. 377 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 16 Закону України "Про
оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
, а також право ВАТ "Західенерго" як
землекористувача і право власності товариства на будівлі,
розташовані на цій земельній ділянці, а тому п. 2 розпорядження
N 96 від 12.06.2002 судом першої інстанції обгрунтовано визнано
недійсним.
Рішення судових органів по справі N 7-96-78.1, на яке
посилається скаржник, не можна вважати таким, що встановлює факт
правомірності користування земельною ділянкою ТОВ "Феміда-Інтер",
оскільки підставою для відмови в задоволенні позовних вимог ВАТ
"Західенерго" було те, що розпорядження Шацької
райдержадміністрації N 96 від 12.06.2002, що є предметом розгляду
даної справи і на підставі якого відбулося вилучення спірної
земельної ділянки та оформлення договору оренди від 04.07.2002,
ніким не оскаржувалось і зберігало свою юридичну силу на момент
розгляду справи N 7-96-78.1.
За таких обставин суд апеляційної інстанції, обґрунтовано
залишивши рішення суду першої інстанції в силі, правомірно
відмовив відповідачу у задоволенні його скарги.
При встановленні наведених фактів судами не порушено норм
матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не
спростовують.
Керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Феміда-Інтер" - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Волинської області від 9 червня
2005 року й ухвалу Львівського апеляційного господарського суду
від 24 листопада 2005 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.