ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2006 року у м. Києві колегія суддів Вищого
адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Цуркана М.I.,
суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.I., Кобилянського М.Г.,
Юрченка В.В.,
при секретарі : Проценко О.О.,
розглянувши в судовому засіданні в порядку письмового
касаційного провадження адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1
на дії посадових осіб ЖБК "Жовтень" - голови правління Нікрашевич
А.Г. і бухгалтера Охрімець О.С. щодо видачі довідки, необхідної
для надання у відділ нарахування субсидій по оплаті житлово -
комунальних послуг, яка б відповідала порядку нарахування
субсидій за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на
ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 11 листопада
2003 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 січня 2004
року,
в с т а н о в и л а:
Представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернулася з касаційною скаргою
на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 11 листопада
2003 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 січня 2004
року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії посадових осіб ЖБК
"Жовтень" - голови правління Нікрашевич А.Г. і бухгалтера Охрімець
О.С. щодо видачі довідки, необхідної для надання у відділ
нарахування субсидій по оплаті житлово - комунальних послуг, яка б
відповідала порядку нарахування субсидій .
Зазначає, що в жовтні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із
зазначеною скаргою, в який вказував, що довідка видана зазначеними
особами від 4 квітня 2003 року видана з порушенням вимог
розпорядження Київської міської державної адміністрації №748 від
19 травня 2000 року та розпорядження цього ж органу № 837 від 25
квітня 2003 року, згідно з якими плата за утримання будинку та при
будинкових територій та комунальні платежі повинна бути в розмірі
0,55 грн. за 1 кв.м, а ЖБК необгрунтовано нараховує розмір 62 коп.
за 1 кв.м. площі квартири. Вважає, що сума в п. 10 довідки - 298
грн. 64 коп. "заборгованість по квартплаті" не повинна бути в
довідці, оскільки боргу за станом на 4 квітня 2003 року по
квартирі № 297, де він проживає перед ЖБК "Жовтень" не існує.
Представник позивача, вказує, що при визначенні вартості
обслуговування будинку кооперативу та комунальних послуг в ці
платежі необгрунтовано включено додаткові затрати на утримання
(зарплату) керівництва ЖБК, касове обслуговування платежів банку.
Вважає, що за комунальні послуги та утримання будинку
необхідно сплачувати 0,55 грн., а не 0,62 грн., як їй нараховано у
виданій довідці. У разі видачі довідки, в якій не буде вказано про
заборгованість (пункт 10), їй буде нарахована субсидія по оплаті
житлово-комунальних послуг. Крім того, на її думку, справа повинна
бути вирішена в порядку глави 31-А ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11
листопада 2003 року скаргу ОСОБА_1 було залишено без розгляду з
підстав, передбачених ч. 7 ст. 248-6 ЦПК України 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року, та роз'яснено, що він має право на пред"явлення позову на
загальних підставах.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 21 січня 2004 року
апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 було
відхилено, а ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 11
листопада 2003 року залишено без змін.
Вказуючи на допущені, на її думку, судами першої та
апеляційної інстанцій неповне з'ясування обставин, які мають
значення у справі, та порушення норм чинного процесуального
законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного
спору, просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної
інстанцій рішення та направити справу на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної
скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України
від 3 грудня 1997 р. N 13 "Про практику розгляду судами справ за
скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади,
органів місцевого самоврядування, юридичних, посадових і службових
осіб у сфері управлінської діяльності, які порушують права та
свободи громадян" справи за скаргами на неправомірні рішення, дії
чи бездіяльність суб'єктів оскарження, в яких одночасно
пред'явлено вимоги про стягнення заподіяної цими рішеннями, діями
або бездіяльністю матеріальної чи моральної шкоди, розглядаються в
порядку позовного провадження.
Відповідно до ч. 7 ст. 248-6 ЦПК, встановивши при розгляді
скарги за правилами гл. 31-А ЦПК наявність спору про право, який
розглядається в порядку позовного провадження, суд залишає скаргу
без розгляду й роз'яснює заявникові його право пред'явити позов на
загальних підставах.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій при
розгляді скарги ОСОБА_1 оскаржував в суді дії суб"єкта оскарження
щодо незаконного нарахування заборгованості по оплаті
житлово-комунальних платежів в сумі 298,64 грн., що виникла за
період з 2000 р. по 2003 р. та надання довідки за формою ЖС-2 про
склад сім"ї та розмір житлово-комунальних платежів без зазначення
вказаної заборгованості за цей період. Тобто, в даному випадку
мова йде про відшкодування заборгованості ОСОБА_1 кооперативу, а
також ймовірна можливість отримання ним субсидії по оплаті
житлово-комунальних послуг.
Враховуючи вищевикладене, суди дійшли до правильного висновку
про те, що між сторонами наявний спір про право, а отже скарга
повинна була під час її розгляду у суді відповідно до чинного на
той період цивільного процесуального законодавства вирішуватися в
порядку позовного провадження.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу.
Згідно з ч.3 ст.210 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставами
касаційного оскарження є порушення судами норм матеріального чи
процесуального права.
Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів
порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не
могло призвести до неправильного вирішення справи.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що
оскаржувані судові рішення постановлені з дотриманням норм чинного
на час розгляду справи процесуального права, доводами касаційної
скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються,
підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне
відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст. ст.210, 220, 221, 222, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без
задоволення, а ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від
11 листопада 2003 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21
січня 2004 року - без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає, крім випадків,
встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий: Цуркан М.I.
Судді: Амєлін С.Є.
Гурін М.I.
Кобилянський М.Г.
Юрченко В.В.
З оригіналом звірено:
Суддя: Юрченко В.В.