ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                           У Х В А Л А
                         Iменем  України
     23 березня 2006 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     головуючого  Смоковича М.I.,
     суддів:  Костенка  М.I.,  Весельської  Т.Ф.,   Сороки   М.О.,
Сергейчука О.А.,
     розглянувши у письмовому провадженні у  касаційній  інстанції
адміністративну  справу  за  скаргою  ОСОБА_1   на   бездіяльність
Тячівської державної податкової  інспекції  Закарпатської  області
(далі - Тячівської ДПI у Закарпатській  області),  провадження  по
якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського
районного суду Закарпатської області від 29  липня  2005  року  та
ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 25 жовтня  2005
року,
                      в с т а н о в и л а :
     У червні 2005 року ОСОБА_1 звернулася в суд зі скаргою на дії
Тячівської ДПI у Закарпатській області щодо не внесення відмітки у
паспорт  про   наявність   права   через   релігійні   переконання
здійснювати  будь-які  платежі   без   ідентифікаційного   номера,
обгрунтовуючи  вимоги  тим,  що  така   бездіяльність   суперечить
положенням Закону України "Про Державний реєстр  фізичних  осіб  -
платників податків та інших обов'язкових платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
        .
     Просила  визнати  вказану   бездіяльність   неправомірною   і
зобов'язати  Бердянську  МДПI  Запорізької  області  внести  в  її
паспорт відмітку про наявність у неї  права  здійснювати  будь-які
платежі без ідентифікаційного номера.
     Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від
29 липня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного  суду
Закарпатської області від  25  жовтня  2005  року,  в  задоволенні
скарги відмовлено.
     У касаційній скарзі ОСОБА_1, покликаючись на порушення судами
норм  матеріального  права,  просить  рішення  судів   першої   та
апеляційної інстанцій скасувати  та  ухвалити  нове  рішення,  про
задоволення вимог по скарзі.
     Касаційна  скарга  підлягає  залишенню  без   задоволення   з
наступних підстав.
     Відмовляючи  в  задоволенні  скарги  суди  виходили  з  того,
щоОСОБА_1 не звернулася в установленому законодавством порядку  до
органів  податкової  служби  та  внутрішніх  справ  щодо  внесення
відмітки до паспорта  про  наявність  права  здійснювати  будь-які
платежі без ідентифікаційного номера.
     Такий висновок судів відповідає обставинам справи  та  нормам
матеріального права.
     Судами встановлено, що органи державної податкової  інспекції
відмовилиОСОБА_1   у   задоволенні   заяви   про    відмову    від
ідентифікаційного номера і внесенні відповідної відмітки у паспорт
у  зв'язку  з   тим,   що   вона   не   дотрималася   передбаченої
законодавством процедури відмови від ідентифікаційного номера - не
подала установленого зразка заяву.
     Згідно  ст.  67  Конституції  України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
           кожен
зобов'язаний сплачувати податки і  збори  в  порядку  і  розмірах,
встановлених законом.
     Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про внесення змін до
Закону України "Про державний реєстр  фізичних  осіб  -  платників
податків та інших обов'язкових платежів" ( 1003-14 ) (1003-14)
         №1003 від  16
липня 1999 року для  осіб,  які  через  свої  релігійні  або  інші
переконання відмовляються від прийняття  ідентифікаційного  номера
та  офіційно  повідомляють  про  це  відповідні  державні  органи,
зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та
інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб  робиться
відмітка про наявність у них права  здійснювати  будь-які  платежі
без ідентифікаційного номера.
     Отже, заявниця має право  на  відмову  від  ідентифікаційного
номера та на  відмітку  у  паспорті  про  наявність  у  неї  права
здійснювати будь-які платежі без такого номера.
     Порядком унесення відмітки до  паспорта  громадянина  України
щодо ідентифікаційного номера фізичної особи -  платника  податків
та інших обов'язкових платежів,  затвердженого  спільним   Наказом
Державної  податкової  адміністрації   України   та   Міністерства
внутрішніх справ України  N  602/1226  від  19  жовтня  2004  року
(далі - Порядку),  встановлено  процедуру  прийняття  відмови  від
ідентифікаційного  номера  та  установлення  подібної  відмітки  в
паспорті, однак ОСОБА_1 не дотрималася цієї процедури.
     Отже, дії податкової інспекції є правомірними.
     За таких  обставин,  висновки  судів  першої  та  апеляційної
інстанцій є правильними.
     Зазначені рішення судів не є перешкодою реалізувати заявницею
своє право на відмову від ідентифікаційного номера, але для  цього
їй необхідно дотриматися встановленої Порядком процедури.
     З огляду на викладене, колегія суддів приходить до  висновку,
що  оскаржувані  рішення  судів  ухвалені   з   дотриманням   норм
матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування чи
зміни не має.
     Керуючись ст.ст.  223,  224,  231  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
колегія суддів
                        у х в а л и л а :
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
     Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області  від
29 липня 2005  року  та  ухвалу  апеляційного  суду  Закарпатської
області від 25 жовтня 2005 року по даній залишити без зміни.
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути оскарженою за  винятковими  обставинами  до  Верховного  Суду
України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
     Головуючий  Смокович М.I.
     Судді:  Сорока М.О.
     Весельська Т.Ф.
     Костенко М.I.
     Сергейчук О.А.