ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
15.03.2006
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі: головуючого судді Бутенка В.І., суддів: Гордійчук М.П.,
Гончар Л.Я., Кравченко О.О., Юрченка В.В., при секретарі
Мельник І.М., за участю [...] - представника [...], розглянувши у
відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження
адміністративну справу за скаргою [...] на дії та бездіяльність
судді Шевченківського районного суду м. Києва [...] та голови
цього суду [...], В С Т А Н О В И Л А:
В липні 2005 року [...] звернулась до апеляційного суду
м. Києва із скаргою, в якій зазначала, що в провадженні
Шевченківського районного суду м. Києва знаходиться цивільна
справа N 2-1132/05 за її позовною заявою до [...], Державного
територіального господарчого об'єднання Південно-Західної
залізниці, комунального підприємства по утриманню житлового
господарства Шевченківського району м. Києва про захист прав
власника, усунення перешкод у здійсненні прав власників у зв'язку
з багаторазовими залиттями, відновлення прав та попереднього
становища, відшкодування матеріальної й моральної шкоди та за
позовами третіх осіб [...], [...] в своїх інтересах та
малолітнього [...], що заявили самостійні вимоги до тих же
відповідачів та за участю 3-ї особи [...], а також цивільна справа
N 2-3285/05 за її скаргою на рішення, дії та бездіяльність
державного виконавця [...] і виконуючого обов'язки начальника ВДВС
Шевченківського районного управління юстиції м. Києва [...].
Зазначені справи знаходились в провадженні суддів
Шевченківського районного суду м. Києва [...], [...] та [...], які
неналежним чином проводили підготовку справ до судового розгляду,
порушили строки підготовки та розгляду зазначених справ.
Крім того, за заявою [...] про вжиття запобіжних заходів до
[...] судом не було порушено цивільну справу, а її заява приєднана
до цивільної N 2-6887/05 за позовом її та інших осіб до [...] про
захист честі і гідності, компенсацію моральної шкоди.
В зв'язку з цим заявниця робить в скарзі висновок, що голова
Шевченківського районного суду м. Києва [...] недостатньо
контролює роботу суддів.
Посилаючись на перелічені обставини, [...] просила визнати
неправомірними дії суб'єктів оскарження, зобов'язати голову
Шевченківського районного суду м. Києва замінити склад суду,
обговорити на нараді суддів питання щодо тривалого нерозгляду
цивільних справ, розділити цивільні справи N 2-1132/05 та
N 2-3285/05 на різних суддів.
Ухвалою судді апеляційного суду м. Києва від 3 серпня
2005 року в прийнятті скарги [...] було відмовлено.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, [...] та її
представники [...] і [...] в серпні 2005 року подали до Верховного
Суду України касаційну скаргу, в якій просять вказане рішення
скасувати та направити справу на новий розгляд до апеляційного
суду м. Києва.
Листом Верховного Суду України від 26 жовтня 2005 року справу
за скаргою [...] на дії та бездіяльність судді Шевченківського
районного суду м. Києва [...] та голови цього суду [...] передано
для розгляду до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від
21 листопада 2005 року по вказаній справі відкрито касаційне
провадження.
Колегія суддів вважає, що ця касаційна скарга підлягає
задоволенню з наступних підстав:
Відмовляючи в прийнятті скарги, суд виходив з того, що
порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним
процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії
суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам
спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду,
судовий розгляд справ у першій інстанції, в апеляційному і
касаційному порядку та прийняття по них судових рішень, належить
до сфери правосуддя, і можуть бути оскаржені лише в судовому
порядку відповідно до процесуального законодавства України.
Пред'явлення позову до іншого суду першої інстанції з питань
оскарження актів і дій суддів або судів, які стосуються
правосуддя, неможливий.
При цьому суд посилався на положення ст. ст. 126, 129
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, згідно яких судді при
здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону і що
вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, а також на
ст. 55 Конституції України та викладені Верховним Судом України в
пп. 1, 4 постанови Пленуму "Про практику розгляду судами справ за
скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів місцевого
самоврядування, юридичних, посадових і службових осіб у сфері
управлінської діяльності, які порушують права і свободи громадян"
( v0013700-97 ) (v0013700-97)
роз'яснення про те, що до суду можуть бути
оскаржені лише ті рішення, дії чи бездіяльність посадових і
службових осіб органів судової влади, які належать до сфери
управлінської діяльності.
Підсумовуючи наведене, суд зробив висновок, що [...] оскаржує
процесуальні дії суддів, а тому в прийнятті скарги їй слід
відмовити.
Разом з тим, з матеріалів справи видно, що суд встановив
повно всі фактичні обставини спору, правильно прокоментував норми
матеріального та процесуального права, але застосував їх в даному
конкретному випадку помилково, що призвело до постановлення
незаконного судового рішення.
Так, [...] подала скаргу в липні 2005 року, тобто в період
дії ЦПК України ( 1501-06, 1502-06, 1503-06 ) (1501-06, 1502-06, 1503-06)
, (в редакції
1963 року).
Згідно із ст. ст. 99, 290, 291, 320 цього Кодексу
( 1501-06, 1503-06 ) (1501-06, 1503-06)
особи, які беруть участь у справі, мають
відповідні процесуальні права, в тому числі право на оскарження
процесуальних рішень, дій або бездіяльності суду як окремо, так і
одночасно з оскарженням рішення суду у справі в передбаченому цими
нормами закону порядку.
Слід також зазначити, що рішення, дії чи бездіяльність
посадових та службових осіб суду, які шляхом неналежної
організації руху справи поза межами судового засідання створюють
перешкоди щодо реалізації процесуальних прав особам, які беруть
участь у справі, можуть бути оскаржені до суду на час вчинення
судом даної процесуальної дії в порядку цивільного судочинства, а
після вступу в дію КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, в порядку
адміністративного судочинства.
Із скарги [...] вбачається, що вона оскаржує як деякі
процесуальні дії суду, так і дії та бездіяльність посадових та
службових осіб суду, а тому безспірних підстав для відмови в
прийнятті її скарги у суду не було.
В зв'язку з наведеним, оскаржувана ухвала підлягає
скасуванню, а справа - направленню на судовий розгляд в порядку
адміністративного судочинства.
У відповідності із ст. 20 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
справа ця
повинна розглядатися місцевим адміністративним судом, як судом
першої інстанції за місцем знаходження відповідача.
Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, тобто до утворення системи адміністративних судів,
таким судом може бути один із районних судів м. Києва.
Враховуючи, що відповідачами у даній справі є суддя та голова
Шевченківського районного суду м. Києва, а нормами ст. 22 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
не передбачений порядок передачі
адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого
у випадках, коли стороною по справі є суд або суддя, колегія
суддів вважає можливим у відповідності з п. 7 ст. 9 КАС України
застосувати аналогію закону і на підставі ст. 108 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
направити справу до апеляційного суду м. Києва
для вирішення суддею цього суду питання про її територіальну
підсудність.
Керуючись ст. ст. 9, 221, 223, 230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу [...] та її представників [...] і [...]
задовольнити.
Ухвалу судді апеляційного суду м. Києва від 3 серпня
2005 року скасувати.
Справу направити в той же апеляційний суд для вирішення
питання про її територіальну підсудність.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді