ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
15.03.2006
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі: головуючого - судді Цуркана М.І., суддів:
Шипуліної Т.М., Стапашка О.І., Карася О.В., Ланченко Л.В., при
секретарі: Липі В.А., розглянула у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському
районі м. Одеси на рішення Київського районного суду м. Одеси від
1 квітня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області
від 21 жовтня 2003 року по справі за позовом гр. М. до Управління
Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про
перерахунок пенсії і стягнення заборгованості по сплаті пенсії.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи
касаційних скарг щодо правильності застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
а також правової оцінки обставин у справі, колегія
В С Т А Н О В И Л А:
В лютому 2003 року гр. М. звернувся в суд з позовом до
Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси
про визнання розпорядження відповідача про зменшення розміру
пенсії з 1 лютого 2002 року неправомірним та про стягнення
заборгованості по виплаті пенсії за період з 1 лютого 2002 року по
день постановлення рішення в сумі 1716,18 грн.
Свої вимоги мотивував тим, що він з 1966 року по 1991 рік
працював командиром повітряного судна цивільної авіації і в 1991
році вийшов на пенсію за вислугою років.
В 1991 році розмір його пенсії був визначений в сумі
336,85 грн., яку він отримував до лютого 2001 року.
З 1 лютого 2001 року по 1 лютого 2002 року йому сплачувалась
пенсія в розмірі 494,08 грн., після чого відповідачем був
проведений перерахунок пенсії і її розмір знов був зменшений до
336,85 грн.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 1 квітня
2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської
області від 21 жовтня 2003 року, позов гр. М. задоволено, визнано
розпорядження УПФУ в Київському районі м. Одеси про зменшення
розміру йому пенсії з 01.02.2002 неправомірним, зобов'язано
здійснювати виплату гр. М. в розмірі 494 грн. 08 коп., стягнуто
1716 грн. 18 коп.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач
4 листопада 2003 року подав касаційну скаргу до Верховного Суду
України, який своїм листом від 4 листопада 2005 року на підставі
п. п. 7, 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
направив її для
вирішення до Вищого адміністративного суду України.
Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою від 1 грудня
2005 року касаційну скаргу УПФУ в Київському районі м. Одеси
прийняв до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові
рішення та постановити нове - про відмову в задоволенні позовних
вимог, оскільки суд першої та апеляційної інстанції неправильно
застосували норми матеріального права.
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
Київському районі м. Одеси необхідно задовольнити, постановлені
судові рішення скасувати та постановити нове - про відмову в
задоволенні позову, з огляду на наступне.
Задовольняючи позов, суди першої інстанції, а апеляційний
суд, погоджуючись з його рішенням, виходили з того, що у лютому
2002 року гр. М. безпідставно зменшили розмір встановленої пенсії,
внаслідок чого виникла і заборгованість.
Однак з такими висновками судів погодитись не можна, оскільки
вони ґрунтуються на неправильно застосованих нормах матеріального
права.
З матеріалів справи вбачається, що гр. М. з 01.01.91 року
одержує пенсію за вислугу років як працівник льотного складу
цивільної авіації.
Після внесення змін до ст. 53 Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
від 5 листопада 1999 року позивачу з
07.12.99 року був проведений перерахунок пенсії і вона становила
336 грн. 85 коп.
При перерахунку пенсії йому також були враховані положення
постанови Кабінету Міністрів України від 10.02.2000 року N 264
( 264-2000-п ) (264-2000-п)
"Про порядок обчислення заробітку для призначення
пенсій особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної
авіації".
01.02.2001 року позивачу був зроблений перерахунок пенсії і
вона склала 494 грн. 08 коп.
Виходячи з того, що дані перерахунки здійснювалися не в
зв'язку з прийняттям Урядом рішень про підвищення пенсій, в
Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси
не було підстав для збільшення її на коефіцієнт зростання
середньої заробітної плати працівників народного господарства.
Враховуючи зазначене, відповідач обґрунтовано виправив
допущені ним помилки і розмір пенсії позивача відновив у сумі
336 грн. 85 коп.
З огляду на встановлене, вимоги гр. М. про виплату йому
пенсії у розмірі, який був станом на 1 лютого 2001 року, та про
стягнення заборгованості не відповідають фактичним обставинам
справи і вимогам закону.
Так, за змістом частини 3 статті 53 Закону України "Про
пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
, у редакції Закону України "Про
внесення змін до деяких Законів України" ( 1222-14 ) (1222-14)
від
17 листопада 1999 року, працівникам льотно-випробного складу та
особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації
(пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам,
льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні
роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного
заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років
(частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед
її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами
першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для
пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку
для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку
для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації
(пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів,
льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні
роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних
екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів,
бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів)
і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не
може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної
плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за
календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.
Зазначеним Законом передбачено, що дія ст. 53 Закону України
"Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
в новій редакції
поширюється на працівників з числа осіб льотних екіпажів
повітряних суден цивільної авіації і бортоператорів, які
виконували спеціальні роботи в польотах, які вийшли на пенсію до
набрання чинності цим Законом.
Відповідно до підпункту "в" пункту 7 Порядку призначення і
виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного
складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України 21 липня 1992 року N 418 ( 418-92-п ) (418-92-п)
(у
редакції станом на лютий місяць 2001 року), під час підвищення
пенсій відповідно до рішень Уряду України середньомісячний
заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія
відповідно до підпунктів "а" і "б" цього пункту, збільшується на
коефіцієнт зростання середньої плати працівників народного
господарства за місяць, що передує місяцю, з якого перераховується
пенсія, порівняно з середньою заробітною платою працівників
народного господарства, яка враховувалась під час призначення
(перерахунку) пенсії.
Це означає, що положення зазначеного підпункту застосовуються
лише у разі, коли рішення про підвищення пенсії приймає Уряд
України.
28 березня 2002 року Кабінет Міністрів України прийняв
постанову N 374 ( 374-2002-п ) (374-2002-п)
"Про підвищення розмірів пенсій,
призначених відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
, а також пенсій, призначених
відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувались".
Дія цієї постанови поширюється на пенсії, призначені працівникам
льотно-випробного складу суден цивільної авіації відповідно до
ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
, і передбачає збільшення пенсій з 1 квітня 2002 року
непрацюючим пенсіонерам на 12 відсотків.
Інших рішень Уряду України, після внесення 17 листопада 1999
року змін до ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
, про підвищення розміру пенсії працівникам льотного
складу цивільної авіації не приймалось.
Враховуючи наведене, виправлення у лютому 2002 року помилки і
приведення розміру пенсії позивача у відповідність із вимогами
чинного законодавства не може вважатися зменшенням пенсії, яке б
порушило права гр. М.
За таких обставин у судів не було законних підстав для
задоволення позовних вимог.
Зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і
правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми
матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового
рішення, то, за правилами ст. 229 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, оскаржувані рішення підлягають
скасуванню з постановленням нового, про відмову у задоволенні
позову.
Керуючись ст. ст. 210, 223, 229, 232 та ч. 5 ст. 254 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
Київському районі м. Одеси задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 1 квітня
2003 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від
21 жовтня 2003 року скасувати та постановити нове.
Відмовити гр. М. в задоволенні позову до Управління
Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про
перерахунок пенсії і стягнення заборгованості по сплаті пенсії.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий: М.І.Цуркан
Суддя-доповідач: Т.М.Шипуліна
Судді: О.В.Карась
Л.В.Ланченко
О.І.Степашко