ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
22.02.2006
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі: головуючої - Сіроша М.В., суддів - Гончар Л.Я.
(доповідач), Бутенка В.І., Панченка О.І., Фадєєвої Н.М., при
секретарі: Мельник І.М. з участю гр. Ф., розглянувши у відкритому
судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за
касаційною скаргою гр. Ф. на рішення Центрального районного суду
м. Миколаєва від 26 квітня 2005 р. та ухвалу апеляційного суду
Миколаївської області від 8 листопада 2005 р. по справі за скаргою
гр. Ф. на дії УМВС України в Миколаївській області
щодо перерахунку пенсії,
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2005 року гр. Ф. звернувся до суду з скаргою на
неправомірні дії УМВС України в Миколаївській області щодо
перерахунку пенсії.
Зазначив, що він з 1982 року проходив службу у складі МВС
України та був звільнений 21 квітня 1997 року. Після його
звільнення з органів внутрішніх справ Указом Президента та
відповідними наказами було запроваджено додаткові види грошового
забезпечення, а саме щомісячну 100% грошову надбавку. На звернення
щодо перерахунку йому раніше призначеної пенсії з урахуванням
зазначеної надбавки йому було відмовлено. Оскільки на думку
заявника така відмова є незаконною, гр. Ф. просив задовольнити
його вимоги та зобов'язати суб'єкт оскарження провести перерахунок
пенсії.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від
26 квітня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду
Миколаївської області від 8 листопада 2005 року, в задоволенні
позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі гр. Ф., з посиланням на порушення
судами норм матеріального та процесуального права, просив
скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, про
задоволення позову.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд першої інстанції установив, а апеляційний суд
обґрунтовано погодився з тим, що гр. Ф. не має право на
перерахунок пенсії відповідно до Указу Президента України N 771
( 771/2001 ) (771/2001)
від 31 серпня 2001 року, постанови Кабінету Міністрів
від 17 липня 1992 року N 393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
.
Згідно зі ст. 43 Закону ( 2262-12 ) (2262-12)
пенсії особам
офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам,
які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей
обчислюються з грошового забезпечення. При цьому для обчислення
пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи
спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки
за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у
порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від
17 липня 1992 року N 393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
"Про порядок обчислення
вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги
особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за
контрактом, особам начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з
таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною
посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або
спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років;
додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця
(надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та
умови служби).
Крім того, Закон України "Про внесення змін до статті 43
Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та
осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 1769-15 ) (1769-15)
, який набув чинності з 1 січня
2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку
пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби
нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій
за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не
підлягають.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують,
оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні наведених правових
норм.
За правилами ч. 1 ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, якщо суди
не допустили порушень норм матеріального і процесуального права
при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін.
Керуючись наведеним, ст.ст. 223, 224, 230 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу гр. Ф. залишити без задоволення, а рішення
Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 квітня 2005 року
та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 8 листопада
2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.