ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
08.02.2006
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі: головуючого Сіроша М.В., суддів Маринчак Н.Є.,
Харченка В.В., Гордійчук М.П., Бим М.Є., за участю секретаря
Єфімової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні
адміністративну справу за касаційною скаргою гр. П на рішення
Печерського районного суду від 13 травня 2005 року та ухвалу
апеляційного суду м. Києва від 17 серпня 2005 року, по справі за
скаргою гр. П на неправомірні рішення, дії та бездіяльність
Міністерства юстиції України, заступника Міністра юстиції України
щодо проведення перевірки по розгляду скарги, В С Т А Н О В И Л А:
Гр. П звернулась до суду зі скаргою на неправомірні рішення,
дії та бездіяльність Міністерства юстиції України, заступника
Міністра юстиції України, посилаючись на те, що 22.02.2005 вона
звернулась до Міністерства юстиції України з приводу порушень
законодавства з боку другої Миколаївської державної нотаріальної
контори при оформленні договору купівлі-продажу квартири за
адресою: ________________. Вважає дії суб'єктів оскарження по
розгляду її звернення неправомірними, оскільки фактично належної
перевірки фактів, викладених в зверненні, проведено не було.
Рішенням Печерського районного суду від 13 травня 2005 року,
яке залишене без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від
17 серпня 2005 року, у задоволенні скарги гр. П відмовлено.
В касаційній скарзі гр. П просить скасувати судові рішення і
направити справу на новий розгляд. Вважає, що судові рішення
суперечать Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, законодавству про
інформацію та звернення громадян, міжнародним договорам України з
прав людини.
Перевіривши матеріали справи та наведені доводи в касаційній
скарзі, рішення судів щодо правильності застосування судами першої
та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального
права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 22 лютого 2005 року гр. П
звернулась зі скаргою до Міністерства юстиції України в порядку
Закону України "Про звернення громадян" ( 393/96-ВР ) (393/96-ВР)
з приводу
порушень законодавства з боку другої Миколаївської державної
нотаріальної контори. Для проведення перевірки була створена
спеціальна комісія, для участі в якій листом Міністерства юстиції
України від 01.04.2005 була запрошена заявниця. Гр. П в
призначений час до Міністерства юстиції України не з'явилась і
перевірку було проведено без її участі.
11 квітня 2005 року гр. П отримала відповідь за результатами
перевірки її звернення. Одночасно заявниці було роз'яснено її
право на звернення до суду, а також те, що визнання договору
купівлі-продажу недійсним та поновлення порушених у зв'язку з цим
прав є виключною компетенцією судових органів.
Відповідно до пп. 24 п. 4 Положення про Міністерство юстиції
України, затвердженого Указом Президента України від 30 грудня
1997 року N 1396/97 ( 1396/97 ) (1396/97)
, Міністерство юстиції України
організовує роботу установ нотаріату, перевіряє їх діяльність і
вживає заходів до її поліпшення, контролює законність вчинення
нотаріальних дій державними і приватними нотаріусами, видає та
анулює свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю,
забезпечує реєстрацію приватної нотаріальної діяльності,
організовує виготовлення та контролює використання спеціальних
бланків нотаріальних документів, веде реєстр свідоцтв про право на
зайняття нотаріальною діяльністю, визначає кількість приватних
нотаріусів у межах нотаріальних округів, затверджує зразки печаток
державних і приватних нотаріусів та умови замовлення на їх
виготовлення.
Пункт 5 згаданого вище Положення ( 1396/97 ) (1396/97)
передбачає
повноваження Міністерства юстиції України.
При розгляді справи суди першої та апеляційної інстанції
дійшли вірного висновку, що суб'єкти оскарження провели перевірку
звернення гр. П в межах своїх повноважень та не порушили прав,
свобод чи законних інтересів заявниці.
Судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні судових
рішень вірно застосовано норми матеріального та процесуального
права, тому касаційну скаргу гр. П слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 224 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу гр. П залишити без задоволення, а рішення
Печерського районного суду від 13 травня 2005 року та ухвалу
апеляційного суду м. Києва від 17 серпня 2005 року - без змін.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.