ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
26.01.2006
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі: головуючого - Панченка О.Н., суддів - Степашка О.І.,
Карася О.В., Весельської Т.Ф., Костенка М.І., при секретарі
судового засідання Клименко О.В. розглянула у відкритому судовому
засіданні в місті Києві касаційну скаргу суб'єкта підприємницької
діяльності - фізичної особи Л. на постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2005 року за
позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Л. до
Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки
Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та
рішення
про застосування штрафних санкцій,
В С Т А Н О В И Л А:
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Л.
звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з
позовною заявою про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Ялта
Автономної Республіки Крим N 5302303 від 26.08.2004 року та
рішення про застосування штрафної санкції N 0005482303 від
26.08.2004 року.
Позовні вимоги ґрунтувалися на тому, що не позивачем вчинено
порушення, за які відповідачем застосовані штрафні (фінансові)
санкції, вищезазначені рішення прийняті відповідачем з порушенням
існуючого порядку, оскільки відповідач не є органом, уповноваженим
на здійснення перевірок та накладення штрафів за порушення Закону
України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту
етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових
виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
09.08.2005 року позов суб'єкта підприємницької діяльності Л.
задоволено частково. Суд визнав недійсним рішення Державної
податкової інспекції у м. Ялта N 0005482303 від 26.08.2004 року
про застосування штрафної санкції за порушення абзацу 12 статті 1
та частини 6 статті 15 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
у сумі
1000 грн.
Також вищезазначеним рішенням місцевого суду було визнано
недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової
інспекції у м. Ялта N 5302303 від 26.08.2004 року у частині
визначення штрафних санкцій за порушення п. 13 ст. 3 Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 2746-14 ) (2746-14)
у
сумі 1530 грн. сумою податкового зобов'язання та стягнув з
Державної податкової інспекції на користь позивача 33,6 грн.
держмита, а також 46,64 грн. витрат за інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 13 жовтня 2005 року рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 09.08.2005 року змінено, в задоволенні позову
про визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції у
м. Ялта N 0005482303 від 26.08.2004 року про застосування штрафної
санкції у сумі 1000 грн. відмовлено, судові витрати покладено на
позивача.
Не погоджуючись з постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду від 13 жовтня 2005 року суб'єкт
підприємницької діяльності - фізична особа Л. звернулася з
касаційною скаргою, у якій просить постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду скасувати у зв'язку з порушеннями
норм процесуального і матеріального права, залишити в силі рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від
09.08.2005 року.
Розглянувши зазначену касаційну скаргу та вивчивши матеріали
справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав
для її задоволення.
Відповідно до п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій,
передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" N 481/95-ВР ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
від 19.12.95, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 02.06.2003 N 790 ( 790-2003-п ) (790-2003-п)
, підставою для прийняття
рішення про застосування фінансових санкцій є:
- акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької
діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для
виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі
алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений
органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і
конкретні порушені норми законодавства;
- результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими
органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок
суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та
обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- матеріали правоохоронних, податкових та інших органів
виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької
діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів
про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових
виробів.
Пунктом 6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 02.06.2003 N 790 ( 790-2003-п ) (790-2003-п)
,
встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій,
передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у
разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав
ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим,
коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним,
спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем
виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і
тютюновими виробами (Департамент з питань адміністрування
акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних
товарів Державної податкової адміністрації, його регіональні
управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи
керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної
податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у
межах їх компетенції, визначеної законодавством. Порядок і строки
розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових
санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються
зазначеними органами відповідно до їх компетенції.
Статтею 1 Закону України від 04.12.90 N 509-XII ( 509-12 ) (509-12)
"Про державну податкову службу в Україні" визначено, що до системи
органів державної податкової служби належать: Державна податкова
адміністрація України, державні податкові адміністрації в
Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі,
державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та
Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової
служби).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про державну
податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
Державна податкова
адміністрація України здійснює такі функції: виконує
безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових
адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із
проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних
напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів,
експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання
алкогольних напоїв та тютюнових виробів; застосуванням у випадках,
передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів
підприємницької діяльності за порушення законодавства про
виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового,
алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Указом Президента України від 11.07.2001 N 510/2001
( 510/2001 ) (510/2001)
"Про посилення державного контролю за виробництвом та
обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" на Державну
податкову адміністрацію України покладено функції із забезпечення
реалізації державної політики у сфері контролю за виробництвом та
обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснення
міжгалузевої координації у цій сфері.
Підпунктом 2 п. 2 вищенаведеного Указу ( 510/2001 ) (510/2001)
Кабінету
Міністрів України доручено здійснити у двотижневий строк заходи,
пов'язані з покладенням на Державну податкову адміністрацію
України функцій із забезпечення реалізації державної політики у
сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових
виробів, передбачивши, зокрема, вирішення питань щодо ліквідації
Державного департаменту регулювання виробництва та обігу алкоголю
і тютюну у складі Міністерства фінансів України та створення у
складі Державної податкової адміністрації України відповідного
департаменту з питань реалізації державної політики у сфері
виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових
виробів та його територіальних підрозділів.
На виконання зазначеного Указу Кабінетом Міністрів України
прийнята постанова від 07.08.2001 N 940 ( 940-2001-п ) (940-2001-п)
"Про заходи
щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом
спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням
акцизного збору", відповідно до якої утворено у складі ДПА України
Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за
виробництвом та обігом підакцизних товарів (далі - Департамент) як
самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи, у
складі державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці
Крим, областях, м. Києві та Севастополі - регіональні управління
Департаменту з правами юридичної особи та їх територіальні
підрозділи.
Пунктом 2 цієї Постанови ( 940-2001-п ) (940-2001-п)
установлено, що
Департамент очолює начальник, який призначається на посаду та
звільняється з посади Головою Державної податкової адміністрації.
Регіональні управління очолюють начальники, які призначаються на
посаду та звільняються з посади начальником Департаменту.
Департамент діє на підставі положення, що затверджується Головою
Державної податкової адміністрації, а його регіональні
управління - на підставі положень, що затверджуються начальником
Департаменту.
Державну податкову адміністрацію зобов'язано розробити і
затвердити у тижневий термін Положення про Департамент, в якому
передбачити основні завдання щодо участі в реалізації державної
політики у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і
тютюнових виробів, сплати акцизного збору, здійснення міжгалузевої
координації у цій сфері, зокрема:
- здійснення контролю за виробництвом та обігом спирту,
виноматеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і сировини,
додержанням норм втрат та виходу спирту, алкогольних напоїв
суб'єктами підприємницької діяльності, які виробляють, імпортують,
експортують, зберігають, транспортують та реалізують таку
продукцію;
- ліцензування діяльності суб'єктів підприємницької
діяльності з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових
виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі
алкогольними напоями і тютюновими виробами;
- застосування у випадках, передбачених законодавством,
фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за
порушення законодавства з ліцензування, виробництва та обігу
спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
- запобігання незаконному виробництву та обігу спирту,
алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
На виконання Указу Президента України від 11.07.2001
N 510/2001 ( 510/2001 ) (510/2001)
, постанови Кабінету Міністрів України від
07.08.2001 N 940 ( 940-2001-п ) (940-2001-п)
наказом ДПА України від 09.08.2001
N 320 створено Департамент з питань адміністрування акцизного
збору та контролю за виробництвом і обігом підакцизних товарів.
Наказом ДПА України від 21.08.2001 N 331 ( z0789-01 ) (z0789-01)
затверджено Положення про Департамент з питань адміністрування
акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних
товарів Державної податкової адміністрації України, відповідно до
якого Департамент серед інших виконує і наведені вище завдання,
визначені постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.2001
N 940 ( 940-2001-п ) (940-2001-п)
.
Крім того, згідно з вказаним Положенням ( z0789-01 ) (z0789-01)
(відповідно до пунктів) Департамент виконує такі функції:
- (п. 3.14 ( z0789-01 ) (z0789-01)
) здійснює відповідно до законодавства
регулювання і контроль у сфері виробництва, зберігання,
транспортування та реалізації спирту, алкогольних напоїв і
тютюнових виробів, та виробництва парфумерно-косметичної продукції
з використанням спирту етилового;
- (п. 3.16 ( z0789-01 ) (z0789-01)
) організовує видачу суб'єктам
підприємницької діяльності ліцензії на виробництво спирту,
алкогольних напоїв і тютюнових виробів, і парфумерно-косметичної
продукції з використанням спирту етилового, оптову торгівлю
спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями і
тютюновими виробами;
- (п. 3.19 ( z0789-01 ) (z0789-01)
) веде реєстри виробників
парфумерно-косметичної продукції з використанням спирту етилового
і виробників, імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних
торговців, місць зберігання спирту, алкогольних напоїв та
тютюнових виробів;
- (п. 3.24 ( z0789-01 ) (z0789-01)
) організовує проведення перевірок
діяльності суб'єктів підприємницької діяльності щодо обігу на
митній території України спирту, виноматеріалів, алкогольних
напоїв, тютюнових виробів на підставі первинних документів
бухгалтерського обліку, інвентаризацію цієї продукції та сировини
на підприємствах усіх форм власності, які виробляють, зберігають,
транспортують та реалізують таку продукцію;
- (п. 3.26 ( z0789-01 ) (z0789-01)
) застосовує у випадках, передбачених
законодавством, фінансові санкції до суб'єктів підприємницької
діяльності за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини
у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного,
плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
- (п. 3.37 ( z0789-01 ) (z0789-01)
) звертається до суду з позовами про
стягнення з суб'єктів підприємницької діяльності фінансових
санкцій у вигляді штрафів за порушення вимог законодавства, яке
регулює відносини у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних
напоїв і тютюнових виробів.
Статтею 16 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" N 481/95-ВР ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону
здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в
межах компетенції, визначеної законами України.
Відповідно до п. 27 Переліку органів ліцензування,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000
N 1698 ( 1698-2000-п ) (1698-2000-п)
, Департамент визначено органом, що здійснює
ліцензування таких видів діяльності:
- виробництво спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв;
- оптова торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим,
оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями;
- виробництво тютюнових виробів, оптова, роздрібна торгівля
тютюновими виробами;
- виготовлення парфумерно-косметичної продукції з
використанням спирту етилового.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
за
порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом
етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим
виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим,
спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними
напоями та тютюновими виробами до суб'єктів підприємницької
діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.
Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, який видав
ліцензію, та іншими органами виконавчої влади у межах їх
компетенції, визначеної законами України.
Оскільки відповідач не є органом, уповноваженим видавати
суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії на торгівлю
алкогольними напоями і тютюновими виробами, колегія суддів
доходить висновку, що законодавчими актами йому не надано
повноважень щодо прийняття рішень про застосування фінансових
санкцій, встановлених ст. 17 Закону України N 481/95-ВР
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, оскільки вказані повноваження віднесені до
компетенції Департаменту з питань адміністрування акцизного збору
і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної
податкової адміністрації України.
Оскільки ДПІ у м. Ялта не є підрозділом Департаменту, суд
вважає, що Державна податкова інспекція у м. Ялта, прийнявши
спірне рішення N 0005482303 від 26.08.2004 року, вийшла за межі
своїх повноважень та порушила порядок застосування фінансових
санкцій, встановлених ст. 17 спеціального Закону України "Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності
суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи
прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це
повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають
значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між
будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів
особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
5) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття
рішення.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
кожна сторона повинна довести ті
обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім
випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд при вирішенні справи керується принципом
законності, відповідно до якого органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи
зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та законами
України.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до
висновку про відсутність повноважень Державної податкової
інспекції у місті Ялта для винесення рішення N 0005482303 від
26.08.2004 року про застосування штрафної санкції за порушення
абзацу 12 статті 1 та частини 6 статті 15 Закону України "Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Частиною 2 статті 71 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
у справах про
протиправність рішень суб'єктів владних повноважень обов'язок
доказування правомірності таких рішень покладається на
відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
. Відповідно до Прикінцевих та
перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України
(в редакції, яка була чинною на момент розгляду справи у
апеляційній інстанції) до початку діяльності окружного
адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі
господарським судам відповідно до Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991 року, вирішуються відповідним
господарським судом за правилами Кодексу адміністративного
судочинства України. При цьому підсудність таких справ
визначається Господарським процесуальним кодексом України.
Частиною 9 зазначених Перехідних положень ( 2747-15 ) (2747-15)
визначено, що після набрання чинності Кодексом адміністративного
судочинства України судові рішення, що ухвалені в першій інстанції
до набрання чинності цим Кодексом і не набрали законної сили,
можуть бути оскаржені в апеляційному порядку за правилами цього
Кодексу без подання заяви про апеляційне оскарження, якщо строк
апеляційного оскарження відповідно до Цивільного процесуального
кодексу України 1963 року ( 1501-06, 1502-06, 1503-06 ) (1501-06, 1502-06, 1503-06)
або
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991 року не закінчився.
Відповідно до частини 13 Прикінцевих та перехідних положень
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
закони
України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у
відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить
цьому Кодексу.
З викладених підстав колегія суддів доходить висновків, що
при розгляді справи у апеляційній інстанції мали застосовуватися
правила частини 2 статті 71 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
замість правил
статті 33 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, якими обов'язок доведення покладено на кожну із
сторін та правил підпункту 4.2.3 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, згідно з якими
обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене
контролюючим органом, є помилковим, покладається на платника
податків.
Отже, є неправомірними посилання суду апеляційної інстанції
на те, що доводи позивача не спростовують висновків акта
перевірки, оскільки згідно з частиною 2 статті 71 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
висновки акта перевірки мали бути підтвердженими
відповідачем, а не спростовані позивачем.
Частиною 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
встановлено, що суд касаційної інстанції
перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової
оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази,
встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були
встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу.
З огляду на викладене, касаційна скарга суб'єкта
підприємницької діяльності - фізичної особи Л. є такою, що
підлягає задоволенню, а постанова Севастопольського апеляційного
господарського суду від 13 жовтня 2005 року підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 221, 223, 230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Л. задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 13 жовтня 2005 року скасувати, а рішення господарського суду
Автономної Республіки Крим від 9 серпня 2005 року за позовом
суб'єкта підприємницької діяльності Л. до Державної податкової
інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим про визнання
недійсними рішень залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та
оскарженню не підлягає.