ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                            26.01.2006
 
 
     Колегія суддів   Вищого   адміністративного  суду  України  в
складі: головуючого  -  Панченка  О.Н.,  суддів  -  Сороки   М.О.,
Смоковича М.І., Степашка О.І., Карася О.В., при секретарі судового
засідання Клименко  О.В.,  розглянувши   у   відкритому   судовому
засіданні  адміністративну справу за касаційною скаргою Токмацької
об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької  області  на
рішення Токмацького районного суду від 5 травня 2004 року і ухвалу
апеляційного суду Запорізької області від 22  липня  2004  року  у
справі  за скаргою гр.  К.  на бездіяльність Токмацької об'єднаної
Державної податкової      інспекції      Запорізької      області,
В С Т А Н О В И Л А:
 
     У березні 2004 року гр.  К.  звернулась до суду зі скаргою на
неправомірну   бездіяльність   об'єднаної   Державної   податкової
інспекції  в  Токмацькому  районі  Запорізької області в зв'язку з
присвоєнням  їй  ідентифікаційного  номеру.  Зазначила,  що   вона
звернулась  до  ОДПІ  в  Токмацькому районі Запорізької області із
заявою про  відмову  від  ідентифікаційного  номеру  в  зв'язку  з
релігійними  переконаннями і їй було в цьому незаконно відмовлено.
Просила визнати незаконною бездіяльність податкової  інспекції  та
зобов'язати зробити їй відмітку в паспорті.
 
     Рішенням Токмацького  районного  суду  від  05.05.2004  року,
залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Запорізької  області
від 22 липня 2004 року, скаргу гр. К. задоволено.
 
     У касаційній  скарзі  Токмацька  об'єднана Державна податкова
інспекція  Запорізької  області,  посилаючись  на  порушення  норм
матеріального права, просить скасувати судові рішення.
 
     Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
 
     Згідно ст.  67  Конституції  України  ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
          кожен
зобов'язаний сплачувати податки і  збори  в  порядку  і  розмірах,
встановлених законом.
 
     Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про внесення змін до
Закону України "Про державний реєстр  фізичних  осіб  -  платників
податків та  інших  обов'язкових  платежів" від 16 липня 1999 року
N 1003 ( 1003-14 ) (1003-14)
         для осіб,  які через свої  релігійні  або  інші
переконання  відмовляються  від прийняття ідентифікаційного номера
та  офіційно  повідомляють  про  це  відповідні  державні  органи,
зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та
інших обов'язкових платежів.  У паспортах зазначених осіб робиться
відмітка  про  наявність  у них права здійснювати будь-які платежі
без ідентифікаційного номера.
 
     Отже, зазначеним Законом ( 1003-14 ) (1003-14)
         передбачено,  що позивач
в  рамках  діючого  законодавства  вправі  виконати конституційний
обов'язок  щодо  сплати   податків   і   зборів   без   присвоєння
ідентифікаційного   номера,  обравши  альтернативну  форму  обліку
платників податку.
 
     За таких  обставин  відмова  податкового  органу,   на   який
покладені   функції   по   контролю   за  дотриманням  податкового
законодавства,  обліку платників податків - фізичних осіб та інші,
внести   відповідні  зміни  до  державного  реєстру  і  в  паспорт
позивача, не відповідає вимогам зазначеного Закону ( 1003-14 ) (1003-14)
        .
 
     Згідно ст.  248-7 ЦПК України 1963 року ( 1502-06 ) (1502-06)
        , який був
чинним  при  постановленні  судами  вказаних  судових рішень,  при
встановленні  обґрунтованості  скарги   суд   визнає   оскаржувані
рішення,  дії  чи  бездіяльність неправомірними і зобов'язує орган
державної  влади,  орган  місцевого  самоврядування,  посадову  чи
службову  особу  задовольнити вимогу заявника і усунути порушення,
скасовує покладений на нього обов'язок  чи  застосовані  до  нього
заходи  відповідальності  або  іншим шляхом поновлює його порушені
права, свободи чи законні інтереси.
 
     З огляду на викладене,  висновки судів першої та  апеляційної
інстанцій про неправомірність дій відповідача на час їх вчинення і
розгляду справи в суді  та  покладення  на  відповідача  обов'язку
виконати   вимоги   заявника  є  правильними,  тому  підстави  для
скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
 
     Керуючись ст.ст.  220,  221,  223,  224, 230, 231 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів У Х В А Л И Л А:
 
     Касаційну скаргу  Токмацької  об'єднаної Державної податкової
інспекції Запорізької області залишити без задоволення,  а рішення
Токмацького  районного  суду  від  5  травня  2004  року  і ухвалу
апеляційного суду Запорізької області від 22 липня 2004 року - без
зміни.
 
     Ухвала набирає   законної   сили  з  моменту  проголошення  і
оскарженню не підлягає.