Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого  Співака В.I.

суддів  Білуги С.В.

Гаманка О.I.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.

при секретарі  Проценко О.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого Вільнянського районного суду в Запорізькій області від 11.12.2003 р. та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 22.03.2005 р. по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії посадових осіб Софіївської виправної колонії № 55 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області стосовно затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди еРеспта про спонукання та , -

встановила:

У грудні 2000 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії посадових осіб Софіївської виправної колонії № 55 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області стосовно затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням місцевого Вільнянського районного суду в Запорізькій області від 11.12.2003 р. скарга задоволена частково. Стягнуто з Софіївської виправної колонії № 55 на користь ОСОБА_1 2276,90 грн., з яких 1256,90 грн. компенсація втрати частини прибутку у зв'язку з несвоєчасністю виплати, 1020 грн. - відшкодування моральної шкоди. В іншій частині вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 22.03.2004 р. вказане судове рішення залишено без змін.

На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій ставиться питання про їх скасування та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими, підстав для передачі справи для розгляду в судовому засіданні немає.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 212, 215, 220-1. 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення місцевого Вільнянського районного суду в Запорізькій області від 11.12.2003 р. та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 22.03.2005 р. по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії посадових осіб Софіївської виправної колонії № 55 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області стосовно затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.