Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Степашка О.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Львові

на постанову господарського суду Львівської області від 01 березня 2007 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2007 року

у справі № 5/3624-25/421А

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Львівський хлібокомбінат"

до Державної податкової інспекції у м. Львові

про визнання недійсними рішень, -

У грудні 2006 року ВАТ "Львівський хлібокомбінат" звернулося до суду з позовом до ДПІ у м. Львові про скасування рішень № 42361/0/14645 від 01.09.2006 та № 42461/2/19820 від 23.11.2006 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

26 лютого 2007 року позивач звернувся до суду з заявою про закриття провадження у справі в частині визнання нечинними рішень № 42361/0/14645 від 01.09.2006 та № 42461/2/19820 від 23.11.2006 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 475,60 грн. та просили задовольнити позовні вимоги в частині визнання недійсними рішень № 42361/0/14645 від 01.09.2006 та № 42461/2/19820 від 23.11.2006 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3500,00 грн.

Постановою господарського суду Львівської області від 01 березня 2007 року позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 42361/0/14645 від 01.09.2006 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3500,00 грн. В решті позовних вимог провадження у справі закрито. Стягнуто з Державного бюджету України у встановленому законом порядку на користь Відкритого акціонерного товариства "Львівський хлібокомбінат" 2,99 грн. 99 сплаченого державного мита.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2007 року постанову господарського суду Львівської області від 01 березня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Львові, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 01 березня 2007 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2007 року, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення винесені у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, на підставі повно та всебічно досліджених обставин по справі та підтверджені тими доказами, що були досліджені в справі, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення –в силі.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Львові провела перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу в магазині ВАТ "Львівський хлібокомбінат", за результатами якої було складено акт перевірки № 019125 від 23 серпня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено, що на момент здійснення перевірки готівка у сумі 710,12 грн. знаходилася у магазині. У денному звіті РРО відсутня інформація про службове вилучення готівки у сумі 710,12 грн.

На підставі вказаного акту перевірки було винесено первинне рішення "Про застосування штрафних (фінансових) санкцій" № 42361/0/14645 від 01.09.2006 на суму 3975,60 грн. 17 листопада 2006 року позивачу (на підставі рішення ДПА у Львівській області від 15.11.2006 №18493/10/25-005/1105 "Про результати розгляду первинної скарги" було надіслано поштою нове (похідне) рішення ДПІ м. Львові № 42461/2/19820 від 23.11.2006 "Про застосування штрафних (фінансових) санкцій" на суму 3890,60 грн., яким ДПА частково скасувала первинне рішення, а саме зменшила нарахування штрафних (фінансових) санкцій позивачу на суму 85,00 грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що відповідач не довів належними доказами правомірність свого рішення.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

В обґрунтування своїх доводів ДПІ у м. Херсоні в касаційній скарзі посилається на порушення позивачем пункту 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме не забезпечено відповідність суми готівкових коштів в місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Відповідно до частини 9 пункту 1.2 статті 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ № 637 від 15.12.2004 (далі –Положення), каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Відповідно до частини 10 пункту 1.2 статті 1 Положення касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі.

Відповідно до частини 23 пункту 1.2 статті 1 Положення оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3.3 статті 3 Положення оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 3.7 статті 3 Положення приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі. Документом, що свідчить про здавання виручки до банку через інкасаторів, є копія супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчена підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 (z0105-01) , унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту. Не проводиться через РРО видача готівки, не пов'язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції "службове внесення".

Так, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що з аналізу норм законодавства щодо забезпечення контролю за обігом готівки невідповідністю готівкових коштів можна вважати розбіжність між сумою готівкових коштів в місці проведення розрахунків і сумою коштів, зазначених у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, що виникли в результаті непроведення її через реєстратор розрахункових операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "Львівський хлібокомбінат" видану готівку з РРО проведено чеком за 22.08.2006, який вибитий в момент видачі і наклеєний на відповідну сторінку касової книги.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що готівка в сумі 700,00 грн. є частиною виручки позивача, яка отримана після інкасації 22.08.2006, вилучена з реєстратора розрахункових операцій, про що зазначено у відповідному чеку, котрий приклеєний на відповідній сторінці касової книги. Вказана операція оприбуткування готівки в касі підприємства відображена у прибутковому ордері № 1205 від 22.08.2006, що зареєстрований на аркуші № 12 касової книги.

Вказана готівка разом із виручкою, отриманою 23.08.2006, до моменту інкасації, була здана інкасатору, про що свідчить видатковий касовий ордер № 1222 від 23.08.2006 та супровідна відомість до сумки з готівковою виручкою № 091/1 від 23.08.2006.

Отже, висновки судів попередніх інстанції щодо того, що готівка в сумі 700,00 грн. є виручкою позивача за 22.08.2006, знаходилась і була оприбуткована в касі позивача, тобто, є правомірними, а позивачем представленими доказами доведено, що готівка в сумі 700,00 грн. є виторгом, який встановленому порядку вилучено з реєстратора розрахункових операцій та оформлено у відповідності до зазначених норм для інкасації.

Крім того, згідно пункту. 2.8 посадової інструкції продавця продовольчих товарів позивача, що затверджена керівником позивача, продавець здійснює виведення грошей з ЕККА з оформленням прибуткових ордерів та проводить відповідні записи у касовій книзі магазину, забезпечує збереження грошей, здає виручку інкасаторам.

Судами попередніх інстанцій також було правомірно встановлено, що дії представника позивача на місці проведення розрахунків не суперечать вказаній інструкції, а зазначені положення останньої не заперечувались за результатами проведення перевірок, здійснених відповідачем раніше.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до акту перевірки, ДПІ у м. Львові зазначила, що штрафні санкції в розмірі 3975,60 грн. до ВАТ "Львівський хлібокомбінат" було застосовано у відповідності до пункту 6 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до пункту 6 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327 (z0925-05) (далі –Порядок), за результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до підпункту 2.3.4. пункту 2.3 статті 2 Порядку (z0925-05) не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

За таких обставин, колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що представниками ДПІ у м. Львові, що проводили перевірку, було порушено вказані вище вимоги, що є підставою для скасування рішення № 42361/2/14645 від 01.09.2006 в частині застосування до ВАТ "Львівський хлібокомбінат" штрафних (фінансових санкцій) у сумі 3500,00 грн..

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у м. Львові підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Львівської області від 01 березня 2007 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Львові залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 01 березня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.