Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Дубенської об’єднаної державної податкової інспекції Рівненської області

на постанову Господарського суду Рівненської області від 24.05.2007 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2008 р.

у справі № 2/151

за позовом Дочірнього підприємства "Райз-Агросервіс"

до Дубенської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішень, -

Постановою Господарського суду Рівненської області від 24.05.2007 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2007 р., позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Дубенської ОДПІ № 0002888340/0 від 28.11.2006 р. Присуджено ДП "Райз-Агросервіс"з Державного бюджету України 3,40 грн. витрат з державного мита.

Дубенська ОДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права, яке полягало у незастосуванні п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість".

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

На підставі акта перевірки № 107/23/30213384 від 16.11.2006 р. Дубенською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення про зменшення позивачеві бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 61933,55 грн.

Основним постачальником ДП "Райз-Агросервіс"за період з 01.09.2005 р. по 30.10.2005 р. є ДП "Райз-Агротрейд". ДП "Райз-Агросервіс"віднесло до податкового кредиту 398216,58 грн. податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виданих ДП "Райз-Агротрейд", а останнє, в свою чергу, дану суму включило до податкових зобов’язань відповідного періоду.

Підставою для зменшення бюджетного відшкодування стали висновки акту перевірки про непідтвердження зустрічними перевірками виписування податкових накладних, нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість ЗАТ АПК "Зоря" та Волинським інститутом АПВ - постачальниками товару ДП "Райз-Агротрейд".

Суд касаційної інстанції знаходить такими, що ґрунтуються на приписах п.п.7.2.6 п. 7.2, 7.4.1, 7.4.5. п. 7.4, 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, 7.7.2, п.п. 7.7.4 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час формування податкового кредиту та заявлення до бюджетного відшкодування податку на додану вартість) висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності у податкового органу правових підстав для висновків про неправомірність заявлення позивачем у жовтні та листопаді 2005 року сум до бюджетного відшкодування.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований п.п. 7.2.6 п.7.2, п. 7.4, п. 7.5, п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час формування податкового кредиту та заявлення суми до бюджетного відшкодування), якого платник податків зобов’язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлення від’ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Актом перевірки та судами попередніх інстанцій не встановлено жодного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування від’ємного значення з податку на додану вартість у межах сплачених у попередньому податковому періоді сум податку на додану вартість постачальникам товару.

Відсутність документального підтвердження сплати до бюджету податку на додану вартість постачальниками товару у ланцюгу постачання, недотримання такими постачальниками вимог податкового законодавства, не впливає на право платника податку (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та на право на заявлення до бюджетного відшкодування від’ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) (у редакції, чинній на час формування спірного податкового кредиту та заявлення суми до бюджетного відшкодування) не ставив таке право платника податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками товару своїх податкових зобов’язань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Чинним законодавством України на покупця товару - платника податку не покладено обов’язку при формуванні податкового кредиту та заявленні суми від’ємного значення до бюджетного відшкодування перевіряти дотримання усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов’язань до бюджету та правил здіснення господарської діяльності.

До того ж, як було достовірно встановлено судами попередніх інстанцій, позивач фактично перебував у взаємовідносинах з Волинським інститутом АПК, про що свідчить видана останнім податкова накладна, оригінал якої судом першої інстанції оглянуто.

У процесі зустрічної перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва при огляді первинних документів основного постачальника позивача –ДП "Райз-Агротрейд"допущено помилку, що призвела до помилкового виключення зі складу податкового кредиту позивача 60500 грн., зокрема податкова інспекція зробила запит на видачу податкової накладної № 0000105, якої не існує.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Дубенської об’єднаної державної податкової інспекції Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Рівненської області від 24.05.2007 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2008 р. –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.