Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області

на постанову Господарського суду Донецької області від 23.08.2007 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2007 р.

у справі № 34/141а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Важпромкомплекс"

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області

про визнання нечинним рішення, -

Постановою Господарського суду Донецької області від 23.08.2007 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2007 р., позов задоволено повністю. Визнано нечинним рішення ДПІ у м.Краматорську від 18.12.2006 р. № 0003072305/65534/10/23-511 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 740873,50 грн. Присуджено з Державного бюджету України на користь ТОВ "Важпромкомплекс"3,40 грн. судового збору.

ДПІ у м. Краматорську подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

Актом перевірки від 06.12.2007 р. № 1282/23-6-32788623 зафіксовані порушення позивачем вимог п. 1 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, яке полягало у непроведенні у період з 01.01.2005 р. по 30.06.2006 р. розрахункових операцій з наданих послуг з оренди приміщень на суму 148174,70 грн.

На підставі акту перевірки прийнято рішення від 18.12.2006 р. № 0003072305/65534/10/23-511 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 740873,50 грн.

Пункт 1 ст. 3 вказаного Закону зобов’язує суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пункт 1 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (п. 1 ст. 9 у редакції Закону України від 04.10.2001 р. № 2746-III (2746-14) ) визначає, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Суд касаційної інстанції не може погодитися з позицією податкової інспекції, викладеною у касаційній скарзі, про те, що на позивача не розповсюджується дія п. 1 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", як на підприємство торгівлі, оскільки згідно з довідкою з державного реєстру підприємств та організацій України основним видом діяльності ТОВ "Важпромкомплекс"є оптова торгівля.

Закон висуває вимогу застосовувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні розрахункової операцій і передбачає випадки, коли розрахункова операція може не проводитися через такий реєстратор, у зв’язку із чим, при визначенні, чи підлягає розрахункова операція проведенню через реєстратор розрахункових операцій чи не підлягає в силу вимог п. 1 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"(у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку) неможна виходити лише з основного виду діяльності підприємства, яке зареєстровано у ЄДРПОУ, а необхідно виходити з того, чи можна вважати підприємство підприємством торгівлі та громадського харчування при здійсненні конкретної розрахункової операції.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, позивач, здійснюючи проведення розрахунків шляхом надходження готівкових коштів за надані орендні послуги приміщення до каси підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів, дів у відповідності до приписів п. 1 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", якими надано право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Суд касаційної інстанції погоджується з позицією судів попередніх інстанцій стосовно того, що ТОВ "Важпромкомплекс", яке надавало послуги з оренди приміщень –здавало в оренду власні основні засоби, не можна розглядати при наданні таких послуг як підприємство торгівлі, на яке не розповсюджується дія п. 1 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". У даному випадку підприємство не здійснювало торгівлю, яка, за своєю природою, включає в себе будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на товари.

Погоджується також з позицією судів стосовно застосування податковим органом адміністративно-господарських санкцій за порушення правил здійснення торгівлі у період з 04.01.2005 р. по 16.12.2005 р. за закінченням строку, встановленого ст. 250 Господарського кодексу України, тобто пізніше як через один рік з дня вчинення порушення.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Донецької області від 23.08.2007 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2007 р. –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.