Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2007 р.

у справі № АС-16/290-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромінвест"

до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання нечинним рішення, -

Постановою Господарського суду Сумської області від 23.07.2007 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суджу від 10.12.2007 р. постанову суду першої інстанції скасовано. Позов задоволено. Визнано нечинним рішення Глухівської МДПІ Сумської області № 0001592321/0 від 06.04.2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12000,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 5,10 грн.

Глухівська МДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

Актом № 512/23/32064505 від 27.03.2007 р. виїзної планової перевірки зафіксовано порушення вимог п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яке полягало у непроведенні розрахункової операцій з реалізації продукції не власного виробництва через реєстратор розрахункових операцій, натомість розрахунки проведені через касу підприємсвта з оформленням прибуткового касового ордера.

На підставі акту перевірки прийнято рішення № 0001592321/0 від 06.04.2007р. про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 12000 грн.

Суд касаційної інстанції знаходить правильною позицію суду апеляційної інстанції щодо відсутності у податкової інспекції підстав застосовувати до суб’єкта господарювання фінансові санкції, передбачені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) за умови закінчення строку, передбаченого ст. 250 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту частини 1 статті 238 Господарського кодексу України, санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

Фінансові санкції, передбачені статтею 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", які застосовуються до суб’єктів підприємницької діяльності за порушення вимог цього Закону, належать до адміністративно-господарських санкцій, одним видом з яких є адміністративно-господарський штраф (статті 239, 241 Господарського кодексу України).

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, згідно із якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, уповноважений орган державної влади при виявленні факту порушення суб’єктом підприємницької діяльності встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , мав дотримуватися наведених положень законодавства, у зв’язку з чим міг прийняти рішення про застосування такого виду адміністративно-господарських санкцій, як фінансові санкції, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строку виключає застосування таких санкцій до суб’єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

Виходячи з того, що податковий орган застосував до ТОВ "Агропромінвест"фінансові санкції пізніш як через один різ з дня порушення, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про неправомірність застосування таких санкцій.

Податкова інспекція у касаційній скарзі не зазначає доводів, які б заперечували вищенаведену позицію, посилається лише на факт вчиненого позивачем порушення, наявність якого судом апеляційної інстанції також встановлена і не заперечується.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування законних і обґрунтованих судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2007 р. –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.