Вищий Адміністративний суд України
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2006 року   м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого, судді
Кобилянського М.Г.
суддів
Гаманка О.I.
Горбатюка С.А.
Гуріна М.I.
Юрченка В.В.
секретар судового засідання Пархоменко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Iндент" (далі - ПП "Iндент") до Державної податкової інспекції в м. Iвано-Франківську (далі - ДПI в м. Iвано-Франківську) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, про спонукання виконати вимоги, викладені в скарзі та про стягнення моральної шкоди за касаційною скаргою ПП "Iндент" на рішення господарського суду Iвано-Франківської області від 14 липня 2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 7 грудня 2005 року,
В С Т А Н О В И Л А:
В серпні 2004 року ПП "Iндент" звернулось до господарського суду Iвано-Франківської області з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПI в м. Iвано-Франківську № 0005721501/0 від 11 травня 2004 року, № 0005731501/0 від 11 травня 2004 року та № 0005711501/0 від 11 травня 2004 року. Просило зобов'язати ДПI в м. Iвано-Франківську виконати вимоги, викладені в скарзі № 4 від 29 березня 2002 року та стягнути з ДПI в  м. Iвано-Франківську 50 000,00 грн. заподіяної моральної шкоди.
В червні 2005 року позивач доповнив позовні вимоги, просив стягнути з ДПI в м. Iвано-Франківську додатково 50 000,00 грн. заподіяної моральної шкоди, а всього 100 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновок відповідача про порушення ПП "Iндент" Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) від 21 грудня 2000 року № 2181 (далі - Закон № 2181) не грунтується на фактичних обставинах справи.
Рішенням господарського суду Iвано-Франківської області від 14 липня 2005 року позов ПП "Iндент" до ДПI в м. Iвано-Франківську задоволено частково, визнані недійсними податкові повідомлення-рішення  № 0005721501/0 від 11 травня 2004 року, № 0005731501/0 від 11 травня 2004 року та № 0005711501/0 від 11 травня 2004 року. Зобов'язано ДПI в м. Iвано-Франківську списати ПП "Iндент" 300 грн. податкового зобов'язання по податку на прибуток згідно поданої скарги № 4 від 29 березня 2002 року.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07 грудня 2005 року рішення господарського суду Iвано-Франківської області від 14 липня 2005 року частково скасовано, позовні вимоги щодо списання з ПП "Iндент" 145 грн. пені, нарахованої на підставі рішення № 861 від 19 червня 2001 року задоволено. Стягнуто з ПП "Iндент" 1 000,00 грн. судових витрат, в решті рішення суду у справі залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що факт своєчасного здійснення перерахування позивачем сум податкового зобов'язання, стосовно яких ДПI в  м. Iвано-Франківську прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, підтверджується платіжними дорученнями. Стосовно стягнення моральної шкоди судами не встановлено доказів наявності шкоди, втрат нематеріального характеру, що настали б у зв'язку з приниженням ділової репутації юридичної особи, а також вчинення дій спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
У касаційній скарзі ПП "Iндент" вказує на те, що рішення господарського суду Iвано-Франківської області від 14 липня 2005 року та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 07 грудня 2005 року прийняті з  порушенням  норм матеріального  права.
Просить скасувати  рішення  суду першої інстанції в частині відмови в задоволені вимоги про стягнення моральної шкоди та постанову апеляційного суду в цій же частині  та в частині стягнення в прибуток держави 1000 грн. судових витрат, а також стягнути на його користь моральну шкоду в сумі 100 000,00 грн.
При  цьому  ПП "Iндент" обгрунтовує касаційну скаргу тим, що  судами попередніх інстанцій посилання на Постанову Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року щодо визначення моральної шкоди є не вірним.
Крім того, на думку ПП "Iндент", Львівським апеляційним господарським судом розподіл неіснуючих судових витрат здійснено в порушення статей 88, 94 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .
У відзиві на касаційну скаргу ДПI в м. Iвано-Франківську просить касаційну скаргу ПП "Iндент" залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного господарського суду - без змін.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність  застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню.
Суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про те, що податок з прибутку ПП "Iндент" був сплачений своєчасно, але не перерахований до бюджету з вини банківської установи, яка його обслуговує. Тому позивач не може нести відповідальність за несвоєчасне надходження коштів до бюджету у зв'язку з відсутністю його вини.
Правильним є й висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для стягнення моральної шкоди, оскільки відповідних доказів ПП "Iндент" не було надано, та про розмір недоплаченого державного мита. Такий висновок грунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону.
Доводи касаційної інстанції не спростовують правильність судових рішень.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
З огляду на викладене та керуючись статтями 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ПП "Iндент"  залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 14 липня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 07 грудня 2005 року - без змін.
Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді:  (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя: