ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ А-64/09
Вищий адміністративний суд України у складі:
Головуючого, судді: Сороки М.О.,
суддів: Лиски Т.О.,
Рецебуринського Ю.Л.,
секретаря Єрко С.М.,
з участю представників: Центральної виборчої комісії та Голови Центральної виборчої комісії Яковенка І.В., члена Центральної виборчої комісії ОСОБА_4 –Ісаєвської О.В., кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 –ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши адміністративну справу за апеляційними скаргами Центральної виборчої комісії, члена Центральної виборчої комісії ОСОБА_4 та апеляційною скаргою кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року, у справі за позовом кандидата на пост Президента України ОСОБА_8 до Центральної виборчої комісії, Голови Центральної виборчої комісії Шаповала Володимира Миколайовича, члена Центральної виборчої комісії ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та скасування постанов Центральної виборчої комісії від 12.12.2009 року,
встановив:
17 грудня 2009 року кандидат на пост Президента України ОСОБА_8 (далі - позивач) звернувся з позовом до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК), Голови Центральної виборчої комісії Шаповала Володимира Миколайовича (далі - Голова ЦВК), члена Центральної виборчої комісії ОСОБА_4 (далі - член ЦВК) про визнання протиправними дій ЦВК та дій члена ЦВК Писаренка Анатолія АркадійовичаА, про зобов'язання вчинити дії, а також про визнання протиправними та скасування постанов ЦВК від 12.12.2009 року.
Мотивував тим, що ЦВК, приймаючи відповідні рішення на засіданні 12.12.2009 року, не виконала вимоги ч. 2 ст. 30 Закону України "Про Центральну виборчу комісію". Крім того, член ЦВК ОСОБА_4 незаконно продовжує виконувати обов'язки члена ЦВК і приймає участь у засіданнях після виникнення підстав для дострокового припинення його повноважень, виповнення шістдесятип'ятирічного віку, що є вагомою обставиною для визнання незаконними рішень, прийнятих ЦВК.
Вважаючи, що вказані дії відповідачів порушують його право як суб'єкта виборчого процесу, просив суд задовольнити заявлені ним позовні вимоги, а саме: визнати протиправними дії ЦВК, як постійно діючого колегіального державного органу, щодо недотримання під час проведення засідання ЦВК 12.12.2009 року положень Закону України "Про Центральну виборчу комісію" (1932-15)
про неможливість участі члена ЦВК ОСОБА_4 у її засіданні; визнати протиправними дії члена ЦВК ОСОБА_3 щодо участі у засіданні ЦВК 12.12.2009 року; заборонити ОСОБА_4 брати участь у засіданнях ЦВК у зв'язку з досягненням ним шістдесятип'ятирічного віку; визнати протиправними та скасувати постанови ЦВК від 12.12.2009 року № 475 "Про Роз'яснення щодо складання та уточнення списків виборців для підготовки і проведення голосування з виборів Президента України 17 січня 2010 року" (v0475359-09)
, від 12.12.2009 року № 476 "Про зміни в складі окружних виборчих комісій територіальних виборчих округів з виборів Президента України 17 січня 2010 року" (v0476359-09)
, від 12.12.2009 року № 478 "Про скаргу довіреної особи кандидата на пост Президента України ОСОБА_10 в єдиному загальнодержавному виборчому окрузі ОСОБА_5, зареєстровану в Центральній виборчій комісії 11 грудня 2009 року за № 21-36-21074" (v0478359-09)
, від 12.12.2009 року № 477 "Про внесення змін до постанови Центральної виборчої комісії від 27 листопада 2009 року № 381 "Про утворення окружних виборчих комісій територіальних виборчих округів з виборів Президента України 17 січня 2010 року" (v0477359-09)
.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Центральної виборчої комісії, як постійно діючого центрального державного органу, щодо недотримання нею під час проведення засідання 12 грудня 2009 року положень Закону України "Про Центральну виборчу комісію" (1932-15)
про неможливість участі члена Центральної виборчої комісії ОСОБА_4 у її засіданні. Визнано протиправними дії члена ЦВК ОСОБА_4 щодо участі у засіданні Центральної виборчої комісії 12 грудня 2009 року. Заборонено ОСОБА_4 брати участь у засіданнях ЦВК у зв'язку з досягненням ним шістдесятип'ятирічного віку.
Визнано також протиправними та скасовано постанови Центральної виборчої комісії, що прийняті 12 грудня 2009 року за № 475 "Про Роз'яснення щодо складання та уточнення списків виборців для підготовки і проведення голосування з виборів Президента України 17 січня 2010 року" (v0475359-09)
; за № 476 "Про зміни в складі окружних виборчих комісій територіальних виборчих округів з виборів Президента України 17 січня 2010 року" (v0476359-09)
; за № 478 "Про скаргу довіреної особи кандидата на пост Президента України ОСОБА_10 в єдиному загальнодержавному виборчому окрузі ОСОБА_5, зареєстровану в Центральній виборчій комісії 11 грудня 2009 року за № 21-36-21074" (v0478359-09)
; за № 477 "Про внесення змін до постанови Центральної виборчої комісії від 27 листопада 2009 року № 381 "Про утворення окружних виборчих комісій територіальних виборчих округів з виборів Президента України 17 січня 2010 року" (v0477359-09)
.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача, кандидата на пост Президента України ОСОБА_8, суму судового збору в розмірі 3 грн. 40 грн. (три гривні 40 копійок).
В апеляційних скаргах Центральна виборча комісія, член Центральної виборчої комісії ОСОБА_4 та кандидат на пост Президента України ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просять скасувати його постанову і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову..
Перевіривши наведені в апеляційних скаргах доводи, судове рішення щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач був зареєстрований ЦВК у встановленому порядку в якості кандидата на пост Президента України.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КАС України право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії).
Згідно частин 1 та 4 статті 100 Закону України "Про вибори Президента України", суб'єктами звернення з позовом до суду по окремих категоріях справ є виборча комісія, кандидат на пост Президента України, партія (блок) - суб'єкт виборчого процесу, виборець, законні права або охоронювані законом інтереси яких порушено. Вони мають право оскаржувати рішення чи дії об'єднання громадян, виборчого блоку, його посадової особи чи повноважного представника, які стосуються виборчого процесу, крім тих рішень чи дій, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян належать до його внутрішньої організаційної діяльності або його виключної компетенції. Суб'єкт виборчого процесу має право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, окремого члена виборчої комісії.
Центральна виборча комісія, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Центральну виборчу комісію", є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України (254к/96-ВР)
, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.
Розділом II вказаного Закону (1932-15)
врегульовано затвердження складу, порядок формування та організації діяльності ЦВК. Зокрема, частина 1 статті 6 встановлює, що Верховна Рада України призначає на посаду та припиняє повноваження членів Комісії за поданням Президента України. Частиною 8 вказаної норми Закону (1932-15)
встановлено строк повноважень члена Комісії - 7 років.
01.06.2007 року Постановою Верховної Ради України № 1121-V "Про призначення на посади членів Центральної виборчої комісії" (1121-16)
ОСОБА_4 було призначено членом ЦВК.
Відповідно до частини 1 та 4 статті 30 вказаного Закону повноваження члена Центральної виборчої комісії можуть бути припиненні як на загальних підставах, так і достроково.
Підставами для дострокового припинення повноважень члена ЦВК є, зокрема, досягнення ним шістдесятип'ятирічного віку.
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 виповнилося 65 років, що підтверджує ксерокопія паспорту серії НОМЕР_1, а тому є підстави для дострокового припинення повноважень останнього, як члена ЦВК.
Задовольняючи позов щодо наявності повноважень як члена ЦВК, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 не мав права брати участь у засіданнях Комісії, згідно Закону України "Про Центральну виборчу комісію" (1932-15)
, який обмежує термін повноважень члена виборчої комісії за віком.
Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на нормах матеріального права.
З аналізу статті 30 Закону України "Про Центральну виборчу комісію"видно, що вказана норма Закону (1932-15)
визначає три види підстав для припинення повноважень члена Комісії: 1) у зв'язку із закінченням строку, на який його призначено; 2) дострокове припинення повноважень члена Комісії; 3) у разі його смерті (частини 1, 4 та 5).
Відповідно до частини 2 цієї статті член Комісії, строк повноважень якого закінчився, до прийняття відповідного рішення Верховною Радою України не бере участі у засіданнях Комісії.
На думку суду положення частини другої має застосовуватись при наявності всіх трьох видів підстав для припинення повноважень члена Комісії, оскільки вказана норма закону не робить жодних застережень з цього приводу. Так само, як не може брати участь у засіданнях Комісії особа, яка припинила громадянство України або вибула на постійне місце проживання за межі України, особа щодо якої набрав законної сили обвинувальний вирок, так і не може брати участь особа, яка досягла шістдесятип'ятирічного віку.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що спір щодо участі члена ЦВК у її засіданнях після досягнення ним шістдесятип'ятирічного віку не відноситься до спору, пов’язаного з виборчим процесом, а стосується питань публічної служби. Предметом цього спору є наявність права у члена ЦВК брати участь у її засіданнях з питань, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, а не питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.
За вказаних обставин безпідставними є також доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції порушено особливий порядок призначення, звільнення та дострокового припинення повноважень члена ЦВК.
Обґрунтованими є також доводи представника позивача про те, що вищевказані порушення, які мали місце з боку всіх трьох відповідачів порушують право його довірителя, як суб’єкта виборчого процесу, щодо дотримання вимог чинного законодавства на прийняття рішень особами, що мають на це відповідні повноважння.
Разом з тим, відсутність права у члена ЦВК брати участь у її засіданнях не може бути беззаперечною підставою для визнання неправомірними рішень останньої.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про Центральну виборчу комісію"до складу Комісії входять 15 членів Комісії.
Згідною частини 4 статті 11 цього Закону засідання Комісії є повноважним за умови присутності не менш як двох третин передбаченого цим Законом (1932-15)
складу Комісії.
За результатами розгляду на засіданні Комісії питання порядку денного Комісія ухвалює рішення у формі постанови. Рішення Комісії приймається на засіданні Комісії відкритим голосуванням більшістю голосів від складу Комісії (частини перша, четверта статті 12 Закону).
Як вбачається з протоколу засідання Центральної виборчої комісії від 12 грудня 2009 року на засіданні були присутні 14 членів Комісії, що є більшим ніж дві третини передбаченого Законом України "Про Центральну виборчу комісію" (1932-15)
складу Комісії. Отже, засідання Комісії, на якому були прийняті оскаржувані постанови було правомочним.
До порядку денного були включені питання: про Роз'яснення щодо складання та уточнення списків виборців для підготовки і проведення голосування з виборів Президента України 17 січня 2010 року (v0475359-09)
; зміни в складі окружних виборчих комісій територіальних виборчих округів з виборів Президента України 17 січня 2010 року (v0476359-09)
; про внесення змін до постанови Центральної виборчої комісії від 27 листопада 2009 року № 381 "Про утворення окружних виборчих комісій територіальних виборчих округів з виборів Президента України 17 січня 2010 року" (v0477359-09)
; про скаргу довіреної особи кандидата на пост Президента України ОСОБА_10 в єдиному загальнодержавному виборчому окрузі ОСОБА_5, зареєстровану в Центральній виборчій комісії 11 грудня 2009 року за № 21-36-21074" (v0478359-09)
.
За результатами розгляду на засіданні Комісії 12 грудня 2009 року зазначених питань порядку денного Комісією ухвалено рішення у формі постанов.
Постанови Центральної виборчої комісії від 12 грудня 2009 року, № 476 "Про зміни в складі окружних виборчих комісій територіальних виборчих округів з виборів Президента України 17 січня 2010 року" (v0476359-09)
, № 478 "Про скаргу довіреної особи кандидата на пост Президента України ОСОБА_10 в єдиному загальнодержавному виборчому окрузі ОСОБА_11, зареєстровану в Центральній виборчій комісії 11 грудня 2009 року за № 21-36-21074" (v0478359-09)
, № 477 "Про внесення змін до постанови Центральної виборчої комісії від 27 листопада 2009 року № 381 "Про утворення окружних виборчих комісій територіальних виборчих округів з виборів Президента України 17 січня 2010 року" (v0477359-09)
Комісією ухвалено одноголосно.
За постанову Центральної виборчої комісії від 12 грудня 2009 року № 475 "Про Роз'яснення щодо складання та уточнення списків виборців для підготовки і проведення голосування з виборів Президента України 17 січня 2010 року" (v0475359-09)
проголосувало 13 з 14 присутніх на засіданні членів Комісії, однин член Комісії - утримався.
Таким чином, постанови Центральної виборчої комісії від 12 грудня 2009 року № 475 (v0475359-09)
, 476 (v0476359-09)
, 477 (v0477359-09)
, 478 (v0478359-09)
були прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами України "Про Центральну виборчу комісію" (1932-15)
, "Про вибори Президента України" (474-14)
та "Про Державний реєстр виборців" (698-16)
.
На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув.
Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що у засіданні Центральної виборчої комісії від 12 грудня 2009 року приймали участь 14 членів Комісії, що є більше як дві третини передбаченого Законом складу, та голос члена Комісії ОСОБА_3 при прийнятті оскаржуваних рішень не був вирішальним. Також його присутність не була вирішальною при визначенні кворуму засідання.
За таких обставин постанова суду першої інстанції у вказаній частині підлягає скасуванню, а в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 20, 172, 177, 184, 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Апеляційні скарги Центральної виборчої комісії, члена Центральної виборчої комісії ОСОБА_3 та кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року в частині визнання протиправними та скасування постанов Центральної виборчої комісії, що прийняті 12 грудня 2009 року за № 475 "Про Роз'яснення щодо складання та уточнення списків виборців для підготовки і проведення голосування з виборів Президента України 17 січня 2010 року" (v0475359-09)
; за № 476 "Про зміни в складі окружних виборчих комісій територіальних виборчих округів з виборів Президента України 17 січня 2010 року" (v0476359-09)
; за № 478 "Про скаргу довіреної особи кандидата на пост Президента України ОСОБА_10 в єдиному загальнодержавному виборчому окрузі ОСОБА_11, зареєстровану в Центральній виборчій комісії 11 грудня 2009 року за № 21-36-21074" (v0478359-09)
; за № 477 "Про внесення змін до постанови Центральної виборчої комісії від 27 листопада 2009 року № 381 "Про утворення окружних виборчих комісій територіальних виборчих округів з виборів Президента України 17 січня 2010 року" (v0477359-09)
скасувати. В задоволенні позову в цій частині відмовити.
В решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року залишити без змін.
постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.