Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бившева Л.І., Голубєва Г.К., Усенко Є.А., Шипуліна Т.М.,

при секретарі судового засідання: Гусєвій К.О.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова (далі –ДПІ)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2008

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2009

у справі № 2-а-3806/07 (22-а-411/09)

за позовом ДПІ

до підприємства "Харківський регіональний центр соціальної і трудової адаптації"Харківського відділення Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України"- товариства інвалідів Київського району (далі –Підприємство)

про зобов’язання вчинити певні дії.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Позов подано про зобов’язання відповідача надати податковому органові перелічені документи для проведення позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності Підприємства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2008, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2009, у позові відмовлено з мотивів відсутності у позивача права на звернення з даним позовом.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові акти та прийняти нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про невиконання відповідачем обов’язку щодо повідомлення податкового органу про ліквідацію Підприємства в процедурі банкрутства, у зв’язку з чим позивач був позбавлений можливості провести відповідну перевірку платника.

У судове засідання представники сторін не з’явились.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, надання правової оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваних справі рішень із закриттям провадження у справі з урахуванням такого.

У розгляді даної справи попередні судові інстанції дійшли вірного висновку про те, що цей спір належить до адміністративної юрисдикції.

Адже, відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС) справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 КАС. Зокрема, згідно з пунктом 4 частини першої цієї статті компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

В силу приписів статті 104 КАС суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Вказані положення КАС кореспондуються із пунктом 5 частини четвертої статті 50 цього ж Кодексу, за змістом якого відповідачами в адміністративній справі можуть бути: громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначено Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) .

Проте ані вказаним Законом, ані іншими законами України не встановлено право органів державної податкової служби на пред'явлення адміністративних позовів до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об'єднань, юридичних осіб, які не є суб'єктами владних повноважень про зобов'язання вчинити певні дії, зокрема надати документи.

Втім попередні судові інстанції, встановивши відсутність у позивача права на звернення до суду з такими вимогами, відмовили у позові, тоді як наслідком неналежності спору до адміністративної юрисдикції є закриття провадження у справі в порядку пункту 1 частини першої статті 157 КАС.

За таких обставин ухвалені в адміністративній справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у ній.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 157, 160, 167, 220, 221, 223, 228, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України,

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова задовольнити частково.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2009 у справі № 2-а-3806/07 (22-а-411/09) скасувати.

3. Провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.