Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Харченка В.В.

Бим М.Є.

Гончар Л.Я.

Чалого С.Я.

Черпіцької Л.Т.

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Києві справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про перерахунок та стягнення боргу з виплат одноразової допомоги при народженні дитини, та перерахунок розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-

У квітні 2008 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про перерахунок та стягнення боргу з виплат одноразової допомоги при народженні дитини, та перерахунок розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області щодо нарахування, призначення і виплати позивачам державної допомоги сім’ям з дітьми. Зобов’язано відповідача призначити ОСОБА_1, відповідно до ст.. 12 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) , допомогу при народженні дитини у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років, встановленого на день народження його дитини, у загальному розмірі –10463,80 грн., а також призначити та сплатити на користь ОСОБА_1 недоотриману суму одноразової допомоги при народженні дитини, яка виплачується протягом 12 місяців, в період часу з травня 2007 року по квітень 2008 року, включно, в розмірі 524,73 грн. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму допомоги, що здійснюється одноразово у дев’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини у розмірі 161,00 грн. та недоотриману суму одноразової допомоги при народженні дитини, що виплачується протягом 12 місяців, в сумі 997,30 грн. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з червня 2007 року по грудень 2007 року, включно, у розмірі 2610,61 грн. та за січень 2008 року у розмірі 19,12 грн. Стягнуто з бюджету міста Павлограда Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 понесені ним по справі судові витрати в сумі 26,60 грн. та на користь ОСОБА_2 понесені нею по справі судові витрати в сумі 26,60 грн. В задоволенні позовних вимог в іншій частині було відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2008 року скасовано частково, в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 суми недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по грудень 2007 року, включно, в сумі 2047 грн. 95 коп. та за січень 2008 року в сумі 19 грн. 12 коп. та в іншій частині –залишено без змін.

На судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, в якій ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_2 з червня 2007 року перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області в зв'язку з народженням сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1

Одноразова допомога при народженні та щомісячна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку була виплачена відповідно до статті 56 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік".

Відповідно до статті 12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", допомога при народженні дитини надається в сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у 9-кратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта протягом 12 місяців в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідачем виплачено позивачці допомогу при народженні дитини одноразово в сумі 3400грн. та призначено до виплати протягом 12 місяців. З довідки про отримання допомог № 311 від 04.03.2008 року вбачається, що в період з червня по грудень місяць 2007 року включно, ОСОБА_2 отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як працююча жінка, в наступному розмірі: за червень 2007 року –19, 94 грн., липень –99, 72 грн., серпень – 104, 85 грн., вересень –103, 41., жовтень –104, 85 грн., листопад –107, 73грн., грудень –110, 88 грн.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині порушення відповідачем порядку виплати одноразової допомоги при народженні дитини.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", допомога виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по день досягнення дитиною трьох років.

Пунктом 14 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 12 та частини 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" зупинено на 2007 рік.

Правовідносини врегульовані абзацом 2 частини 2 статті 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", відповідно до якого допомога при народженні дитини виплачується в розмірі 8500грн., з яких 3400грн. одноразово при народженні дитини, а решта протягом 12 місяців рівними частинами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", відповідно до якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. (v0a6p710-07) по справі №1-29/2007 "Про соціальні гарантії громадян" положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" визнані неконституційними через те, що даними нормами порушуються права і свободи громадян, знижується їх життєвий рівень.

Відповідно до пунктів 3,5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України, положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення і це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів в зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

За таких обставин апеляційний суд дійшов правильного висновку щодо неправомірності дій відповідача, щодо виплати допомоги по догляду за дитиною в розмірах менших, ніж встановлено ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", а саме в розмірах, встановлених ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"для дітей віком до 6 років.

Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим Постановою КМУ від 27.12.2001р. № 1751 (1751-2001-п) , встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Днем звернення за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення відповідної заяви з усіма необхідними документами.

Термін відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами становить 56 днів у відповідності до вимог ст.. 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (2240-14) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись статтею 222, 223, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними статтями 237 –239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .