Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Фадеєвої Н.М.,

Суддів: Васильченко Н.В., Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Юрченка В.В.,

при секретарі: Кулеши А.О.,

за участю представників:

позивача: Баклан Н.Ю.,

відповідача: Гончарова Є.В., Бондаря А.В.,

розглянувши касаційну скаргу  заступника Генерального прокурора України

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2005 року 

у справі  № 38/237

за позовом  заступника прокурора АР Крим в інтересах

держави в особі :Фороської селищної ради

до  Ради Міністрів АР Крим, ЗАТ "Авіакомпанії "Аеросвіт",

про визнання недійсним договору та державного акту, суд - 

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до Господарського суду м. Києва в інтересах держави в особі позивача з позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.07.2004 року, укладеного між відповідачами, та державного акту від 28.09.2004 року КМ №047001 на право власності на земельну ділянку.

Заявлений позов Заступника прокурора Автономної Республіки Крим  обгрунтовує наступним. Розмежування земель державної та комунальної власності в межах селища Форос не здійснено, а тому згідно з п.12 Перехідних Положень Земельного Кодексу України (2768-14) повноваження щодо розпорядження землями державної форми власності в межах вказаного селища здійснює позивач. Рада Міністрів АР Крим за спірним договором продав ЗАТ "Авіакомпанії "Аеросвіт" земельну ділянку оздоровчого призначення загальною площею 29,7482 га, яка знаходиться  в межах зазначеного селища Форос, та видав спірний державний акт на право власності на цю земельну ділянку.

На території вказаної земельної ділянки розташований парк-пам'ятник садово паркового мистецтва  загальнодержавного значення "Фороський", який оголошений об'єктом природно-заповідного фонду України і внесений у перелік парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва республіканського значення. При цьому, межі даного парку на даний час в натурі не винесені.

Відповідно до п.3 ст.83, п.4 ст.84 Земельного Кодексу України (2768-14) до земель державної та комунальної власності, які не можуть передаватись у  приватну власність, відносяться землі під об'єктами оздоровчого призначення. Згідно з ст.150 вказаного Кодексу особливо цінні землі, до яких належить територія парку-пам'ятнику  садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Фороський", можуть вилучатися лише у вичерпних випадках за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання вилучення  погоджує Верховна Рада України. Серед зазначених випадків не передбачено вилучення земель природно-заповідного фонду для використання в рекреаційних  цілях.

Незаконна передача земельної ділянки (особо цінних земель та земель оздоровчого  призначення) державної власності порушує  інтереси держави у сфері земельних відносин в особі позивача, оскільки на нього Законом покладено (п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) ) тимчасове розпорядження землями державної власності в  межах населеного пункту.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно п.6 ч.1 ст.155 КАС України (2747-15) , якщо особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти адміністративного позову і від неї надійшла відповідна заява суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду.

Як вбачається із матеріалів справи, в суді апеляційної інстанції, повноважний представник Фороської селищної ради заявив про те, що Фроська рада підтримує вимоги, викладені в апеляційній скарзі, та просить суд рішення місцевого господарського суду скасувати, в позові відмовити.

Фроська селищна рада також заперечує проти заявленого прокуратурою позову, посилається на те, що на час укладення спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки не було визначено меж парку пам'ятнику  "Фороський".

За таких обставин, суд апеляційної інстанції  дійшов вірного висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позов Заступника Прокурора Автономної Республіки Крим, в інтересах держави в особі  Фороської селищної ради належить залишити без розгляду, відповідно до п.6 ч.1 ст.155 КАС України (2747-15) .

Доводи  касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовує.

Згідно ч.3 ст.155 КАС України (2747-15) , особа, позовна заява якої залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку, після усунення підстав, з яких заява була залишена без  розгляду.

Суд апеляційної інстанції з дотриманням вимог процесуального права постановив обгрунтовану ухвалу, а тому підстав для її перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається

Керуючись статтями 220,221,224,230,231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу заступника Генерального прокурора України залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2005 року  без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення.