Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Нечитайла О.М.,

Суддів: Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Сергейчука О.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі: Бойченко Ю.П.

за участю представника:

позивача:  Чернишової А.М.

розглянувши касаційну скаргу  ДПI у Київському районі м.

Харкова

на  рішення господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2005 р. та ухвалу господарського апеляційного суду Харківської області від 20 грудня 2005 року

у справі  № 27/381-05

за позовом  ДПI У Київському районі м. Харкова

до  ТОВ ВКФ "Союз-89", ПП "Прокус мастер-принт"

про визнання недійсною угоди 

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2004 року ДПI У Київському районі м. Харкова звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсною угоди від 15 січня 2003 року  № 07/03, укладеною між ТОВ ВКФ "Союз-89" та ПП "Прокус мастер-принт" та усних угод, по яких виписані накладні та податкові накладні від 24 січня 2003 року № 76, від 31 березня 2003 року № 197, від 01 квітня 2003 року № 200, від 09 квітня 2003 року №№ 212,218,220, від 06 травня 2003 року № 261, від 19 травня № 274, від 04 червня 2003 року № 287, від 06 червня 2003 року № №290,291, від 16 червня 2003 року № 301, на загальну суму 3811720,51 грн. (ПДВ 635286,58 грн.), як такі що суперечать чинному законодавству.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2005 року, залишеного в силі ухвалою Харківського апеляційного господарського суду  від 20 грудня 2005 року, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ДПI в Київському районі  м. Харкова просить скасувати рішення судів та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що суди неповно дослідили обставини справи, дали неправильну оцінку зібраним доказам, ухвалили рішення, які не відповідають вимогам матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга  підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, скасовуючи попередні рішення судів, Вищий господарський суд України зазначив, що господарськими судами попередніх інстанцій не досліджені факти наявності (відсутності) умислу у сторін на укладення угод, суперечних інтересам держави та не з'ясували фактичне виконання зобов'язань за спірними угодами, а також подальшу сплату податків за ними.

Крім того, господарський суд апеляційної інстанції не прийнявши в якості належного доказу вказаний вище лист ДПI у Галицькому районі за мотивом того, що у ньому не вказано протягом якого саме періоду не здавались звіти приватним підприємством та які саме дії проводились органом державної податкової служби для встановлення обставин відсутності приватного підприємства за  його юридичною та фактичною адресою, а  також не нарахування та несплати податків, не дослідив вказаних обставин, які мають суттєве значення для розгляду справи по суті.

Між тим, судами першої та апеляційної інстанції при новому розгляді не були враховані вказівки суду касаційної інстанції. Не були  з'ясовані та перевірені всі фактичні обставини  справи, які мають юридичне значення для її розгляду.

Згідно ч.5 ст.227 КАС України (2747-15) , висновки і  мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду  першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Враховуючи наведене прийняті судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220,221,223,224,230,231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу  ДПI у Київському районі м. Харкова задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2005 р. та ухвалу господарського апеляційного суду Харківської області від 20 грудня 2005 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.