Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Карася О.В., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу 70 Управління начальника робіт Міністерства оборони України

та касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

на постанову господарського суду міста Києва від 02 березня 2007 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2007 року

у справі № 34/25-А

за позовом 70 Управління начальника робіт Міністерства оборони України

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

У листопаді 2006 року 70 Управління начальника робіт Міністерства оборони України звернулось до суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0011851703/0 від 06 листопада 2006 року.

Постановою господарського суду м. Києва від 02 березня 2007 року позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №0011851703/0 від 06 листопада 2006 року в частині зобов’язання 70 Управління начальника робіт МОУ сплатити штраф в розмірі 1 504, 24 грн.

В решті позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2007 року постанову господарського суду м. Києва від 02 березня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі 70 Управління начальника робіт Міністерства оборони України, посилаючись на порушення норм матеріального права судами першої та апеляційної інстанцій, просить скасувати постанову господарського суду м. Києва від 02 березня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2007 року, прийняти нове рішення, яким скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 листопада 2006 року № 0011851703/0 на суму 1 504, 24 грн.

В касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, посилаючись на порушення норм матеріального права судами першої та апеляційної інстанцій, просить скасувати постанову господарського суду м. Києва від 02 березня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2007 року, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва провела невиїзну документальну перевірку правильності нарахування та своєчасності внесення до бюджету податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за період з 2001 року до 2005 року, за результатами якої було складено акт № 841/1703/07763913 від 26 жовтня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем вимог ст. 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів", яке полягало в несвоєчасній сплаті податку за 2001 –2005 роки.

06 листопада 2006 року ДПІ у Шевченківському районі міста Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0011851703/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"за затримку на 38, 63, 76, 62, 36, 56, 71, 72, 62 календарних днів узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 2 500, 00 грн., 2 743, 65 грн., 2 277, 57 грн., 263, 67 грн., 2 356, 72 грн., 5, 94 грн., 3 971, 49 грн., 39, 16 грн., 292, 10 грн., 10, 18 грн. позивача зобов’язано сплатити штраф в розмірі 20 % в сумі 2 892, 09 грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані частковим пропуском відповідачем строку давності для визначення позивачу штрафних санкцій.

Колегія суддів з такими висновками суду першої та апеляційної інстанцій погоджується з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивачем у період з 2001 до 2005 років сплачувався податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів із затримкою.

При цьому суди вірно виходили з порушення відповідачем строку визначення суми податкового зобов’язання, передбаченого підпунктом 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки правильно виходили з того, що штрафні санкції, передбачені підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", є податковим зобов’язанням і при визначенні цих штрафних санкцій податковим органом мають дотримуватись строки, передбачені підпунктом 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 вищезгаданого Закону.

Відповідно до підпункту 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга 70 Управління начальника робіт Міністерства оборони України та касаційна скарга ДПІ у Шевченківському районі м. Києва підлягають залишенню без задоволення, а постанова господарського суду м. Києва від 02 березня 2007 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу 70 Управління начальника робіт Міністерства оборони України та касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову господарського суду міста Києва від 02 березня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.