Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів:

Гончар Л.Я.

Харченка В.В.

Черпіцької Л.Т.

Чалого С.Я.

Бим М.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми про поновлення строку касаційного оскарження постанови господарського суду Сумської області від 25 грудня 2006 року та ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе"до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми про скасування наказу та повідомлення, –

Відкрите акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе"звернулося з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми про скасування наказу та повідомлення.

Постановою господарського суду Сумської області від 25 грудня 2006 року позов ВАТ "Сумське машинобудівне НВО ім. М.В. Фрунзе"задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми залишено без задоволення, а постанову господарського суду Сумської області від 25 грудня 2006 року –без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Наказом від 25 вересня 2006 року № 92 "Про віднесення до більш високого класу професійного ризику виробництва ВАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе"відповідач прийняв рішення про віднесення позивача до більш високого 56 класу професійного ризику виробництва з 01 жовтня 2006 року, якому відповідає страховий тариф 2,64%.

З матеріалів справи вбачається, основним видом діяльності позивача є виробництво (без ремонту) насосів, компресорів і гідравлічних систем і віднесено до 53 класу професійного ризику виробництва за основним видом діяльності підприємства 29.12.1 виробництво (без ремонту) насосів, компресорів і гідравлічних систем та було доведено страховий тариф у розмірі 2,44%.

Відповідно до частин 5, 7 ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці). Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України (1423-2000-п) .

Відповідно до п. 1, 12. Порядку (1423-2000-п) з метою визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання галузі економіки та види робіт диференціюються за класами професійного ризику виробництва згідно з додатком.

Фонд відносить підприємства до галузей економіки за видами їх основної діяльності. Якщо страхувальник провадить свою діяльність у кількох галузях економіки, підприємство відноситься до тієї з них, яка має найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції. У разі зміни технології робіт або виду діяльності підприємства, Фонд відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва.

Повідомленням відповідача № 1039-К від 26 вересня 2006 року на підставі наказу від 25 вересня 2006 року № 92 було віднесено позивача до 56 класу професійного ризику виробництва за основним видом діяльності підприємства 29.12.1.

56 клас професійного ризику виробництва, згідно з додатком до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2000 року № 1423 (1423-2000-п) (надалі-Порядок), відповідає галузь економіки та вид робіт - виробництво ювелірної продукції (код згідно з Класифікацією видів економічної діяльності 36.22.0).

Виходячи з наведених норм права та встановлених по справі дійсних обставин, суди дійшли вірного висновку про те, що відповідач, згідно з Наказом, в порушення ст. 47 Закону та Порядку (1423-2000-п) , відніс позивача до 56 класу професійного ризику виробництва, якому відповідає галузь економіки та вид робіт 36.22.0 виробництво ювелірної продукції, якою позивач не займається.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми залишити без задоволення, постанову господарського суду Сумської області від 25 грудня 2006 року та ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.