Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Нечитайла О.М.

Суддів:  Гордійчук М.П., Ланченко Л.В., Маринчак Н.Є., Пилипчук Н.Г.

при секретарі:  Павлушко Р.С.

розглянувши касаційну скаргу ДПI у м. Ялта

на  рішення господарського суду АР Крим від 04 липня 2005 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду АР Крим від 27 вересня 2005 року. 

у справі  № 27/9212

за позовом  суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

до  ДПI у м. Ялта, відділення казначейства України в м. Ялта

про  про повернення суми боргу

В С Т А Н О В И В :

В травні 2005 року суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДПI у м. Ялті АР Крим, відділення Державного казначейства України в м. Ялті про стягнення 216 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що збір на розвиток електротранспорту не встановлений системою оподаткування України, не є обов'язковим платежем згідно чинного законодавства України.  Статтями 14,15 Закону України "Про систему оподаткування в Україні"   (1251-12) встановлено вичерпний перелік загальнодержавних і місцевих податків і зборів, при цьому збір на  розвиток електротранспорту як податок або збір не вказано.

Рішенням господарського суду АР Крим від 04 липня 2005 року, залишеного в силі постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 вересня позовні вимоги задоволено.

Повернуто з місцевого бюджету м. Ялти на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 надмірно сплачений збір на розвиток електротранспорту в сумі 216 грн.

З відповідача також стягнуто судові витрати по справі.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що суди неповно дослідили обставини справи, дали неправильну оцінку зібраним доказам, ухвалили рішення, які не відповідають вимогам матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скаргах, колегія суддів  дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 67 Конституції України (254к/96-ВР) кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції України (254к/96-ВР) передбачено, що виключно Законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори.

Відповідно до статті 135 Конституції України (254к/96-ВР) нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) , законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання.

Статтею 137 Конституції України (254к/96-ВР) визначений виключний перелік питань, з яких Автономна Республіка Крим здійснює нормативне регулювання (до яких не віднесено питання встановлення податків і зборів).

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та державних цільових фондів визначено Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) .

Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій  мотивовані тим, що збір на розвиток пасажирського електротранспорту в  Автономній Республіці Крим не входить до переліку податків і зборів, що справляються на території України, не визначений відповідними Законами, а тому безпідставно стягується відповідачем.

Разом з тим, такі висновки судів суперечать вимогам чинного законодавства.

Згідно рішення Конституційного суду України від 16 січня 2003 року (справа №1-3/2003) про конституційність положень Конституції Автономної Республіки Крим, визначено такими, що відповідають Конституції України (254к/96-ВР)   (є  конституційними) абзац перший підпункту 14 пункту 1 статті 18  про проведення  експериментів у сфері оподаткування в Автономній Республіці Крим .

На виконання ст.39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" (380-15) Кабінет Міністрів України погодившись з пропозицією Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо запровадження у порядку експерименту в 2003 році справлення місцевих зборів, зокрема збору на розвиток рекреаційного комплексу в Автономній Республіці Крим та збору на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим, Кабінет Міністрів видав відповідну постанову від 28 травня 2003 року № 875 (875-2003-п) "Про запровадження у 2003 році в Автономній Республіці Крим у порядку експерименту справлення окремих місцевих  зборів" ( строк дії постанови був продовжений на 2004 рік та 2005 рік відповідно до Законів України "Про державний бюджет України" на 2004 (1344-15) ,2005 (2285-15) роки.

Зазначеною постановою, Кабінет України зобов'язав Раду Міністрів Автономної Республіки Крим  подати на затвердження Верховній Раді Автономної Республіки Крим Положення про запровадження на території  Автономної Республіки Крим справлення місцевих зборів в тому числі і збору на розвиток пасажирського електротранспорту.

Таким чином, Постанова Верховної Ради Автономної Республіки Крим  "Про бюджет Автономної Республіки Крим на 2003 р.", яким затверджено Положення "Про збори на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим" є узгодженою з Кабінетом Міністрів України і не суперечить вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, відповідач діяв на підставі, у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220,221,229,232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , -

П О С Т А Н О В И В  :

Касаційну скаргу  ДПI у м. Ялта - задовольнити.

Рішення господарського суду АР Крим від 04 липня 2005 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду АР Крим від 27 вересня 2005 року скасувати та постановити нове рішення: про відмову в задоволенні позову в повному обсязі суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1  до ДПI у м. Ялта, відділення казначейства України в м. Ялта про повернення суми боргу.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2006 року про зупинення виконання рішення господарського суду АР Крим від 04 липня 2005 року  - скасувати.

Постанова  набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.