К-27238/09-С Про нарахування і виплату підвищення до пенсії дитині війни - 16.12.2009 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області про нарахування і виплату підвищення до пенсії дитині війни, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області на постанову Диканського районного суду Полтавської області від 27 березня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2009 року, -

У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області, в якому просила відновити пропущений строк звернення до суду, визнати дії відповідача протиправними, стягнути з відповідача на її користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з січня 2006 року по червень 2008 року включно в розмірі 3302,60 грн., зобов’язати відповідача нараховувати їй щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) надалі при нарахування пенсії.

Постановою Диканського районного суду Полтавської області від 27 березня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2009 року, позов задоволено частково. Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області протиправною в частині недонарахування підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в розмірі, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також з 22 травня 2008 року. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а з 22 травня 2008 року в подальшому нараховувати та проводити відповідні виплати в розмірі, визначеному ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"та ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області ставить питання про скасування судових рішень в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач народилася у 1937 році та відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"набула статусу дитини війни, а тому згідно із ст. 6 даного Закону має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач не здійснював позивачу зазначені виплати у 2006 –2007 роках, посилаючись на відсутність у нього відповідних коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни. З січня 2008 року відповідач почав виплачувати підвищення до пенсії у неповному обсязі (а.с. 13).

Обґрунтовуючи рішення щодо вимог позивача, які стосуються 2006 року, суди першої та апеляційної інстанцій правильно зазначили, що відповідно до вимог ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"від 20.12.2005 (із змінами, внесеними 19.01.2006) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30 % надбавки до пенсії дітям війни, то суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що вимоги позивача, які стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.

Вирішуючи позовні вимоги щодо 2007 року, судові інстанції зазначили, що дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19.12.2006 "Про Державний бюджет України на 2007 рік"(з урахуванням положень п. 12 ст. 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ) у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Правові підстави вирішення позовних вимог щодо 2008 року також були правильно визначені судами попередніх інстанцій.

Так, Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"від 28.12.2007 (107-17) внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) , зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 (v010p710-08) положення пункту 41 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"від 28.12.2007 (107-17) щодо внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) .

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, судами попередніх інстанцій правомірно покладено обов’язок на Управління Пенсійного фонду зробити перерахунок пенсії, правильно визначено початкову і кінцеву дати здійснення такого перерахунку та розмежовано періоди стягнення.

Що стосується позову в частині зобов’язання відповідача в подальшому проводити перерахунок пенсії позивачу у разі підвищення мінімальної пенсії за віком, то суди дійшли помилкового висновку про його задоволення, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, неможливо зобов’язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2009 року скасувати.

Постанову Диканського районного суду Полтавської області від 27 березня 2009 року змінити, виклавши абзац третій її резолютивної частини в наступній редакції: "Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням сум, виплачених у цей період".