Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі: Андрюхіній І.М.

за участю представників:

позивача: Козловича С.М.

відповідача: Носова К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги

Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молочна Слобода"

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2007 та Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2008

у справі № 2-а-784/07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молочна Слобода"

до Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2007 позов ТОВ "ТД "Молочна Слобода" задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Куп’янської ОДПІ у Харківській області від 16.06.2007 №0000732310/0.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2008 рішення суду першої інстанції скасовано в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Куп’янської ОДПІ в Харківській області від 16.06.2007 №0000732310/0, яким ТОВ "ТД "Молочна Слобода"визначено податкове зобов’язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 29841 грн., у т.ч. основний платіж –22584 грн. та штрафна (фінансова) санкція –7254 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови в позові та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

А також за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій, та прийняття нового про відмову в задоволенні позовних вимог повністю, з підстав порушення норм матеріального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу відповідача просив у її задоволенні відмовити.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, з задоволенням касаційної скарги позивача, виходячи з такого.

Відповідачем проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.03.2007, за результатами якої складено акт № 901/23-32358958 від 14.06.2007.

За висновками акта перевірки позивачем в порушення пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в жовтні та листопаді 2006 року занижено базу оподаткування операцій з поставки товарів пов'язаній особі - Київській філії позивача, в результаті чого занижено суму валового доходу в 4 кварталі 2006 року на 14965 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2006 року на 3741 грн.; в порушення пп.5.2.1 п.5.2 та абз. 4, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"позивачем віднесено до складу валових витрат, пов'язаних із придбанням товарів, робіт (послуг), витрати на послуги зв'язку Українського мобільного зв'язку згідно виставлених рахунків без деталізації номерів вихідних дзвінків в сумі 980334 грн. за 2006 рік, та 25421 грн. - за 1 квартал 2007 року, що призвело до заниження податку на прибуток за 2006 рік на 25584 грн., та до зменшення від'ємного значення оподаткованого прибутку за 1 квартал 2007 року на 25421 грн.; в порушення вимог пп.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"позивачем в 1 кварталі 2006 року включено до складу витрат вартість послуг, отриманих від ТОВ "Білла-Україна" з організації та планування активного маркетингу в сумі 6900 грн. відповідно до акту виконаних робіт від 31.12.2005, та послуги за перевищення запланованого обсягу продажу в 2005 році в сумі 7132,70 грн. відповідно до акту виконаних робіт від 31.12.2005, дата виникнення яких припадає на 4 квартал 2005 року, загальна сума завищення витрат на придбання склала 14033 грн., що призвело за завищення податку на прибуток за 4 квартал 2005 року на 3508 грн.

На підставі акта перевірки 16.06.2007 прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001622301, яким підприємству визначено податкове зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств"в сумі в сумі 39592 грн., в тому числі основний платіж - 29833 грн., штрафна (фінансова) санкція - 9759 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій підставою для визначення позивачу зобов'язання з податку на прибуток за 4 квартал 2006 року в сумі 3741 грн. стали висновки відповідача про реалізацію позивачем в жовтні та листопаді 2006 року товарів пов’язаній особі - Київській філії ТОВ "ТД "Молочна Слобода".

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що Київська філія ТОВ "ТД "Молочна Слобода"є відокремленим підрозділом позивача без статусу юридичної особи та не відповідає визначенню пов’язаної особи в розумінні п.1.26 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

За відсутності законодавчо визначених умов, за яких Київська філія ТОВ "ТД "Молочна Слобода" може вважатись пов’язаною особою, правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що підстави для застосування приписів пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств відсутні"та визначення позивачу валових доходів за спірними операціями на рівні звичайних цін, відсутні.

Щодо визначення позивачу зобов’язання з податку на прибуток за 2006 рік в розмірі 22584 грн. у зв’язку з віднесенням до складу валових витрат витрат на послуги Українського мобільного зв’язку згідно виставлених рахунків без деталізації номерів вихідних дзвінків, то судова колегія вважає правильним в цій частині рішення суду першої інстанції, яким визнано неправомірним таке донарахування.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат віднесено суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Судами встановлено, що між позивачем і СП "Український мобільний зв’язок"(UMC) укладена угода №1.10819354 від 02.10.2003 про надання послуг мобільного зв'язку, які були отримані позивачем, що підтверджується матеріалами справи. Витрати на оплату послуг мобільного зв’язку віднесені позивачем до валових витрат на підставі платіжних документів і рахунків мобільного зв'язку.

Надання розшифровки телефонних розмов є окремою платною послугою оператора мобільного зв’язку, обов’язковість укладення угоди на отримання додаткових послуг чинним законодавством не передбачено, до того ж така "деталізація дзвінків"не є первинним документом у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

З огляду на викладене правильним є рішення суду першої інстанції про наявність у позивача правових підстав для віднесення до складу валових витрат вартості придбаних згідно договору послуг телефонного зв’язку з метою забезпечення необхідного рівня зв’язку та координації господарських процесів, яке помилково скасовано в цій частині судом апеляційної інстанції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем у 1 кварталі 2006 року включено до складу валових витрат вартість послуг отриманих від ТОВ "Білла-Україна"з організації та планування активного маркетингу в сумі 6900 грн. згідно акту виконаних робіт від 31.12.2005 та послуги за перевищення запланованого обсягу продаж у 2005 році в сумі 7132,70 грн. відповідно до акту виконаних робіт від 31.12.2005.

Як передбачено пп.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно пп.5.2.6 п.5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді, а також згідно пп.5.2.7 суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку про наявність у позивача права для включення до складу валових витрат звітного періоду витрат, підтверджених первинними документами, датованими попереднім звітним періодом, за відсутності доказів включення зазначених сум до бази оподаткування минулого звітного періоду, висновки судів попередніх інстанцій в цій частині є правильними.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зазначені відповідачем у касаційній скарзі доводи не спростовують правильності прийнятого у справі рішення, у зв’язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення в цій частині залишенню без змін.

Доводи касаційної скарги позивача знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду, у зв’язку з чим рішення суду апеляційної інстанції в цій частині підлягає скасуванню з залишенням в силі в цій частині рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молочна Слобода"задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2008 в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Куп’янської ОДПІ в Харківській області від 16.06.2007 №0000732310/0, яким визначено податкове зобов’язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 29841 грн., у т.ч. основний платіж –22584 грн. та штрафна (фінансова) санкція в сумі 7254 грн. скасувати, з залишенням в цій частині в силі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2007.

В решті постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.